Заголовок тимчасово відсутній

Ст. 75.1.3. ПКУ вказується, що в першу чергу це фактична перевірка. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Причина зазначена в наказі.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Щодо пп 80.2.2 ПКУ це причина перевірки - здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Підстава 80.2.2. Інформація від органів влади Інформацію про можливі порушення податківці отримують від державних органів та органів місцевого самоврядування. Якщо ви у списках підозрюваних — перевірка неминуча (пп. 80.2.2 ПКУ).

Коли йдеться про такі накази на фактичну перевірку (пп. 80.2.2 ПКУ), платник податків має право не лише побачити справжню підставу для призначення перевірки, а й ознайомитись з їх змістом. Якщо, як у цьому випадку, підстава має строк дії, то його закінчення однозначно є підставою для недопуску до перевірки.

Якщо не допускаємо до перевірки, то оскаржуємо наказ про призначення. У разі складання наказу на проведення перевірки з порушенням законодавчих норм, він може бути самостійним предметом оскарження тільки в судовому порядку.

Ви можете виділити три обов’язкові умови щодо «отриманої» контролюючим органом інформація, на підставі якої призначено фактичну перевірку:

1. у наказі про призначення перевірки має бути зазначено, яку саме інформацію отримав податковий орган щодо наявних порушень з боку платника податків;
2. коли та ким таку інформацію було надано;
3. наявність доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у відповідному порядку.

Корисне відео для вас: https://www.youtube.com/watch?v=Y7CGI16g8h

При перевірці в першу чергу запитують:

• ліцензію;
• правовстановлюючі документи на місце зберігання пального;
• технічну документацію на резервуари та ємності;
• первинні документи щодо придбання пального (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 «Паливо» та ін.);
• первинні документи, що підтверджують використання пального (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, відомості на відпуск пального, накладні-вимоги на відпуск пального тощо).

Нерідко, при проведенні фактичної перевірки здійснюється також і замір залишку пального за допомогою технічних пристроїв.

Отримавши ці документи та інформацію, ревізори у табличній формі розраховують станом на кожен день дані про залишок пального у суб’єкта, який перевіряється. В останньому стовпчику міститься інформація про «встановлення зберігання пального понад обсяги, заявлені при отриманні ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки)».

Саме цей останній стовпчик (у випадку якщо в ньому з’явилися цифри, що свідчать про таке зберігання понад заявлений обсяг зберігання) і дає Контролюючому органу зробити висновок про порушення статті 15 Закону №481/95-ВР – зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального.

Раді допомогти, звертайтесь ще!