Заголовок тимчасово відсутній

У п. 5 розд. IV Положення №879 сказано, що взаємне зарахування лишків і нестач унаслідок пересортиці допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи.

Яким чином визначати однакове найменування чи групу запасів, ніде в нормативних документах не зазначено. Тому кожне підприємство визначає цей момент самостійно.

Наприклад, чи можна зарахувати надлишок вина «А» у пляшці 0,7 л в рахунок нестачі вина «Б» у пляшці 0,7 л кожне підприємство вирішує самостійно. По суті це запаси різного найменування, але однієї групи.

Поряд з цим за Порядком №879 не можна зарахувати товари різної кількості. Наприклад надлишок вина «А» у пляшці 0,7 л. в рахунок нестачі вина «Б» у пляшці 1 л.

Тож якщо підприємство вирішує, що пересортиця можлива, роблять відповідний взаємозалік. Якщо вирішить, що неможливо, то оприбутковують окремо надлишки і списують нестачі.

Якщо виконуються всі ці умови, то підприємство може не списувати нестачі як втрачений чи зіпсований товар, а зарахувати такі нестачі в рахунок надлишків товару такого ж найменування.

На нашу думку, якщо товар не списаний, а зарахований в результаті пересортиці, акцизний податок на різницю у вартості не виникає, оскільки немає факта псування, знищення чи втрати самого товару.

У п. 5 розд. IV Положення №879 сказано, що у разі взаємозаліку нестач і лишків унаслідок пересортиці, коли вартість запасів, що виявились у нестачі, більша від вартості запасів, що виявились у надлишку, різницю вартості відносять на винних осіб.

Якщо особи, винні в пересортиці, не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу витрат у порядку, визначеному п. 4 розд. IV Положення №879. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії наводять причини, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості запасів, що виявились у лишку, порівняно з вартістю запасів, що виявились у нестачі внаслідок пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних запасів та доходів.

Документальне оформлення пересорту здійснюєтьмя за допомогою інвентаризації

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляють не менше ніж у двох примірниках (п. 21 розд. II Положення №879).

Такі документи складають безпосередньо під час інвентаризації:

1) інвентаризаційний опис.

2) звіряльна відомість. Таку відомість складає бухгалтерська служба для відображення розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації);

Фінальним етапом інвентаризації є складання інвентаризаційною комісією протоколу за результатами проведення інвентаризації. У протоколі, зокрема, але не виключно, зазначають таку інформацію:

— причини нестач, втрат, лишків (у т. ч. на підставі письмових пояснень матеріально відповідальних осіб);

— пропозиції щодо зарахування внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Раді допомогти, звертайтесь ще!