Заголовок тимчасово відсутній

Тут все залежить від того, створювався під дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів чи ні.

Одразу нагадаємо, що мікропідприємства, платники єдиного податку 3 групи та непідприємницькі товариства, зокрема, неприбуткові організації не повинні створювати резерв сумнівних боргів (п. 7 та пп. 2.2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Решта підприємств мають це робити відповідно до НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Але вони створюють резерв сумнівних боргів (п. 7 НП(С)БО 10), якщо дебіторка:

• поточна, тобто строк її погашення до 12 місяців;


• не отримана шляхом придбання та не призначена для продажу;


• погашається грошовими коштами або їхніми еквівалентами чи інструментами власного капіталу, тобто є фінансовим активом (п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).

Резерв сумнівних боргів не створювали. У цьому випадку списання суми дебіторської заборгованості відображають Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» (977 «Інші витрати діяльності») Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами») на суму списаної заборгованості.

Резерв сумнівних боргів створювали (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 38 «Резерв сумнівних боргів). У разі існування резерву проводки щодо списання прощеної дебіторської заборгованості такі:»): Дт 944 Кт 38 (методом «сторно») або Дт 38 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» коригування резерву на суму прощеної дебіторки; Дт 949, 977 Кт 36, 37 – безпосереднє її списання з балансу.

Підприємства при списанні дебіторської заборгованості застосовують коригувальні різниці з пп. 139.2.1 та 139.2.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685, а саме:

• на суму створеного резерву сумнівних боргів РСБ – збільшують фінансовий результат до оподаткування (пп. 139.2.1 ПКУ);


• на суму коригування резерву сумнівних боргів – зменшують фінансовий результат до оподаткування (абз. 2 пп. 139.2.2 ПКУ).

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості (категорія 102.12 ЗІР).

Якщо підприємство – кредитор надало боржнику (дебітору) товари (роботи, послуги), які залишилися неоплаченими, то ці товари (роботи, послуги) вважають безоплатно наданими. Якщо боржник – платник податку на прибуток, то факт безповоротності чи безоплатності не призводить до коригувань фінансового результату.

Фінансовий результат до оподаткування збільшують при прощенні боргу:

• платникам податку на прибуток за нульовою ставкою; неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб, як сплачують ПДФО); платникам податку – пов’язаним особам, які задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування у звітному році, що передує року прощення боргу (пп. 140.5.10 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713);


• неприбутковим організаціям (пп. 140.5.9 ПКУ);


• суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (пп. 140.5.14 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!