Заголовок тимчасово відсутній

Підставою для припинення трудових відносин із померлим працівником є належним чином оформлене свідоцтво про смерть або судове рішення про визнання особи померлою. Цю підставу потрібно зазначити в наказі про припинення трудового договору

Датою припинення трудового договору є дата смерті працівника. Тож дата звільнення - це саме дата смерті, зазначена в документі, що підтверджує смерть працівника. Водночас дата припинення трудових відносин не залежить від дати видання наказу про припинення трудового договору ( лист Мінсоцполітики від 31.12.2010 р. № 284/06/186-10 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0284739-10#Text).

Щодо оподаткування виплат, які належали померлому, то воно здійснюється на загальних підставах, так як стосуються того періоду, коли працівник був правоздатним, а отже, сплачуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ на загальних підставах. Останнім податковим періодом вважається період, що закінчується днем, на який припадає смерть працівника.

У Додатку 1 уся належна сума компенсації відображається у місяці звільнення одним рядком з кодом особи “1” або “2” (якщо це була особа з інвалідністю).

Сума заробітної плати, яка не була одержана померлим працівником, та виплачується податковим агентом членам його сім’ї, відображається в Додатку 4ДФ за ознакою доходу «101» із зазначенням ідентифікаційного номера такого померлого працівника (ЗІР 103.25 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28373 ). У графі 8 — дата припинення трудових відносин.

У Додатку 5 звільнення відображається наступним чином: заповнюються особисті дані працівника, в гр.10 — вказується дата припинення трудових відносин, гр.13,14,15 — професійна назва роботи, код, та посада. гр.16 - № і дата наказу на звільнення, гр.17 - п.8.2. ст.36 КЗпП