Заголовок тимчасово відсутній

Компенсувати відпустку без звільнення працівникам не можна.

Проте і відповідальності за ненадання відупустки у період воєнного стану за ініціативою працівника відсутня. У період дії воєнного стану не застосовуються норми:

• ч. 7 ст. 79 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки — невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка;


• ч. 4 ст. 80 КЗпП, ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки — заборона ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Відповідно до ст. 12 Закону 2136 від 15.03.2022 року у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!