Заголовок тимчасово відсутній

Документальне оформлення.
Насамперед підприємство приймає рішення про продаж автомобіля, яке оформлює наказом директора чи протоколом зборів власників підприємства. Окрім того, продаж автомобіля оформлюють договором купівлі-продажу. Такий договір складають у письмовій формі (ст. 208 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ) і має бути нотаріально посвідчений, або оформлення такого договору безпосередньо у сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів такого центру (абзаци 4, 5 п. 8 Порядку № 1388).
Вибуття автомобіля найчастіше оформлюють Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Його складають у 3 примірниках: перші два – для підприємства, що передає основний засіб (перший примірник додають до звіту, а другий – до повідомлення на передання та для акцепта), третій – особі, що приймає основні засоби. .
Однак у цьому випадку замість форми № ОЗ-1 можна скласти й звичайну видаткову накладну. Це зумовлено тим, що перед продажем автомобіля, ми переводимо його зі складу запасів, а саме – до необоротних активів і груп вибуття, утримуваних для продажу. Тобто під час передання автомобіля його вже не обліковуватимуть у складі основних засобів.
Бухгалтерський облік
Після прийняття рішення про продаж основного засобу бухгалтер повинен перевести такий основний засіб до складу необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу. Переведення автомобіля до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, у бухобліку відображають проводкою: Дт 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»; Кт 105 «Транспортні засоби».
При цьому в момент прийняття рішення про продаж автомобіля бухгалтеру доцільно буде скласти бухгалтерську довідку. Такий документ зазвичай складають у довільній формі.

Щодо амортизації, її нарахування припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття автомобіля зі складу основних засобів (переведення до необоротних активів, утримуваних для продажу) (п. 29 П(С)БО 7). Зокрема списання накопиченої суми амортизації відображають проводкою Дт 131 «Знос основних засобів» Кт 105 «Транспортні засоби».

Окрім того, продаж автомобіля супроводжується збільшенням і зменшенням активів — надходять грошові кошти, і вибуває автомобіль.

Зокрема, керуючись Інструкцією № 291, під час продажу (вибуття) автомобіля (необоротного активу, утримуваного для продажу):

дохід від реалізації основних засобів, що утримують для продажу, відображають за Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»;
балансову вартість реалізованого авто списують у Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Податок на прибуток Наразі в податковому обліку вже немає таких понять, як податкові витрати і доходи, а податок на прибуток обчислюють виходячи з бухгалтерського фінрезультату, відкоригованого на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

ПДВ Реалізацію автомобіля фізособі — неплатнику ПДВ відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ слід розглядати як операцію з постачання товарів. Зважаючи на п. 185.1 ПКУ, постачання товарів як на митній території України, так і поза її межами, є об’єктом обкладення ПДВ. Тому якщо постачальник буде платником ПДВ, продаж автомобіля обкладатимуть ПДВ у загальному порядку за ставкою 20% (пп. «а» п. 185.1 і п. 194.1 ПКУ).

ПДФО та військовий збір З огляду на те що під час операції продажу автомобіля юрособою фізособі остання фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта обкладення ПДФО та військовим збором у фізичної особи не виникає.

Водночас у пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ є норма, згідно з якою сума знижки звичайної ціни товарів, індивідуально призначеної для платника податків, є для такого платника податку додатковим благом і підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18% і військовим збором — за ставкою 1,5%.

На практиці звичайну ціну товару визначають, як правило, на рівні (пп. 14.1.71 ПКУ): середньоринкової вартості
або оціночної вартості.
Визначити середньоринкову вартість авто можна на спеціальній сторінці веб-сайту Мінекономрозвитку. Однак середньоринкова вартість, яку розраховує Мінекономрозвитку, може бути вищою за реальну вартість авто (наприклад, якщо авто після ДТП). Тож, визначати звичайну ціну можна шляхом залучення оціночного експерта.

Отже, під час установлення ціни в договорі купівлі-продажу автомобіля ми б рекомендували орієнтуватися на звичайну ціну. Адже якщо, приміром, оціночна вартість авто становитиме 100 тис. грн, а за договором його було продано за 1 тис. грн, то різницю між такими цінами податківці можуть сприйняти за надану знижку. А це призводить до утримання ПДФО та військового збору із суми такої різниці. Зважаючи на це, перед продажем автомобіля доцільно буде отримати акт оцінки такого авто та здійснити продаж за вартістю, указаною у цьому акті. Такий акт зведе до мінімуму всі негативні наслідки у частині нарахування ПДФО та військового збору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!