Заголовок тимчасово відсутній

Доброго дня. Склали акт виконаних робіт і договір в грудні 2022 р. Документи були втрачені, тому повторно вислали через програму Медок тільки в липні 2023 р. Відповідно, електроно-цифровий підпис на ці документи теж наклали в липні 2023 р. Чи будуть вважатись документи вірними і чи можна їх було включати в декларацію в грудні 2022 року.

ХК

Христина, консультант

експерт

10.08.2023 | 22:40

Очікує відповідь

Фактично це зробити можна, однак на практиці, щоб вберегти себе від зайвих запитань від податкової, адже документи стосуються вже закритого/відзвітованого періоду, то потрібно скласти «самоакт»/»самонакладну».
Граничного/максимального терміну підписання е-первинки не передбачено.
Фінзвітність подано по даних бухобліку, але фактично первинний документ на цю дату не мав юридичної сили (не був підписаний другою стороною). Чи може зняти податкова з витрати - може, адже це напряму може збільшити податки до бюджету. Тому щодо первинки за 2022, яку плануєте підписати у 2023 році, краще оформити паперові примірники, однак, якщо такий варіант не можете розглядати, то складіть паперовий «самоакт».
На практиці, частіше виникає питання не в тому який максимальний термін, а в іншому – як проводити такі документи в бухобліку, якщо на момент закриття бухрегістрів, складання фінзвітності у Вас не буде підписаних документів? Адже юридичної сили вони набувають лише після накладення підписів з двох сторін. Якщо Ви готові складати у таких випадках паперові аналоги, то проблем з підписанням з більш пізніми датами не буде.
Зараз ми вже маємо узгоджену позицію Мінфіну і ДПС про те, на яку дату орієнтуватися бухгалтерові, якщо дати складання і дати підписання документів не збігаються (див. лист Мінфіну від 26.12.2019 р. № 35210-06-62/35178, лист ДПС від 05.08.2020 р. № 3195/ІПК/99-00-05-06-02-06). Їх висновки зводяться до того, що для облікових цілей важлива не дата підписання первинки (дата накладення електронного підпису), а дата (період) здійснення госпоперації. Зазначимо, що тепер це безпосередньо закріплено і в п. 187.1 ПКУ: «для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису». Проте слід пам’ятати, що юридичну силу первинний документ матиме тільки після того, як буде підписаний сторонами. Що це означає? Припустимо, операція була здійснена в червні, а документ був підписаний сторонами в наступному (наступних) місяцях: — якщо документ був підписаний до формування облікових регістрів за період, в якому здійснена операція, то цей документ є своєчасним. І те, що він підписаний наступним місяцем, жодного значення не має. Проводимо його як звичайний своєчасний документ в періоді здійснення операції, тобто в червні; — якщо на момент формування облікових регістрів за відповідний місяць документ так і не підписаний (або підписаний тільки однією стороною), то по суті для електронного первинного документа діють ті ж правила, що і для його паперового аналога. Тобто документ отриманий із запізненням. У такому разі до підписання електронного документа відобразити операцію в обліку (у періоді її здійснення) можна на підставі внутрішнього первинного документа («самоакта»). Електронний документ містить мітку часу — зафіксовані дату і час підписання документа. Раді допомогти, звертайтесь ще

ЛЮ

Людмила

22.05.2026 | 19:04

Кадри

Відповідь надано