операції з передачі пального на відповідальне зберігання від одного платника акцизу до іншого підпадають під це визначення реалізації пального. Відповідно до пп. 231.3 ПКУ, перехід права власності на пальне від одного суб’єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального з одного акцизного складу до іншого. При цьому суб’єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб’єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне, вважається отримувачем пального. На таку операцію складається акцизна накладна на свого контрагента – зберігача пального. На перший погляд, зворотня передача пального з відповідального зберігання може розглядатися як повернення пального, а отже, на цю операцію має складатися розрахунок коригування до акцизної накладної. Якщо між сторонами договору відповідального зберігання пального відбувається невелика кількість операцій і сторони можуть чітко визначити, яка саме партія пального повертається, можна використовувати розрахунки коригування. В цьому випадку можна визначити, до якої саме акцизної накладної слід робити коригування.
З іншого боку, повернення пального з відповідального зберігання теж відповідає визначенню операції з реалізації пального, так само, як і попередня передача пального на відповідальне зберігання. Тому у разі великої кількості та обсягів операцій, коли важко співставити, з якої саме партії пального здійснюється повернення, зберігач може сам складати акцизні накладні на обсяги пального, що він повертає власникам. На нашу думку, цей варіант є більш прозорим та простішим, ніж складання розрахунків коригування. Раді допомогти, звертайтесь ще!