Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: так, можна. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ст. 827 ЦКУ). До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна. Тому податківці у ІПК від 19.06.2018 р. №2721/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК вважають, що з метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг. Щодо платників єдиного податку, то до суми їх доходу включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ). Податківці зазначають, що відповідно до п. 4 ст. 632 ЦКУ, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. ФОП може взяти вартість оренди аналогічного приміщення у своєму регіоні згідно оголошень на відповідних сайтах, де здається нерухомість, або на підставі даних агентств нерухомості у своєму регіоні. З огляду на зазначене, податківці резюмують: «при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу ФОП – платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін». При цьому для ФОП, який здає в безоплатне користування об’єкт немає ніяких ризиків та немає доходу. Договори, укладені міє суб’єктами господарювання (не фізичними особами) підлягають нотаріальному посвідченню тільки за бажанням сторін. Договір оренди приміщення підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк договору становить 3 і більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦКУ «правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін». Крім того, якщо договір оренди укладено на строк не менш як 3 роки, то право користування підлягає реєстрації (ч. 1 ст. 794 ЦКУ). Раді допомогти, звертайтесь ще