Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: В п. 5 П(С)БО 11 "Зобов’язання" зазначається, що зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. У свою чергу, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Отже, щоб списати кредиторку з балансу, слід впевнитися, що погашати її вже не будуть. Пункт 14.1.11 ПКУ безнадійною вважає заборгованість, яка відповідає одній з ознак, зокрема, сплив строку позовної давності, ліквідація кредитора. Якщо у Вашій ситуації кредитора не ліквідовано, слід розглядати строк позовної давності. У загальному випадку тривалість такого строку становить три роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Отже, відлік слід починати не з дня утворення кредиторки, а з дня, коли підприємство прострочило оплату. Однак також важливо резидентом якої країни є кредитор та право якої країни застосовувалося під час укладання договору. Перш за все слід перевірити у міжнародному договорі право якої країни застосувати для визначення строку позовної давності для кредиторської заборгованості. Якщо в договорі між підприємством і кредитором немає жодних посилань на право конкретної країни, спрацьовують норми ч. 1 ст. 44 Закону про міжнародне приватне право № 2709. Тобто позовна давність визначається за законодавством тієї держави, яка є продавцем за договором купівлі-продажу. Якщо нерезидент-продавець є суб’єктом країни-учасниці Конвенції ООН, то застосовуються вимоги ст. 8 Конвенції ООН. Строк позовної давності буде становити чотири роки. Зауважте, Конвенція ООН має застереження, що строк позовної давності за міжнародним договором купівлі-продажу товарів не може бути більшим, ніж десять років (ст. 23 Конвенції ООН). Але керуватися Конвенцією ООН можливо у тому випадку, якщо відмова про її застосування не зазначена в міжнародному договорі (ч. 3 ст. 3 Конвенції ООН). Отже, у Вашій ситуації слід проаналізувати чи сплив строк позовної давності саме у випадку з Вашою заборгованістю. Водночас, навіть якщо матимете впевненість, що заборгованість не сплачуватиметься, то таку заборгованість необхідно списати з балансу з віднесенням на доходи (рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»). Водночас самостійно прийняти таке рішення бухгалтер не має права. Навіть після спливу строку позовної давності керівництво за власним бажанням може погасити заборгованість. Тому рішення щодо списання безнадійної кредиторської заборгованості має прийматися керівником підприємства. Таке рішення повинно бути закріплене в розпорядчому документі (наказ, розпорядження керівника). Раді допомогти, звертайтесь ще!