Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Електронний підпис — це дані в електронній формі, які дозволяють ідентифікувати підписанта. А ЕЦП — це набір електронних даних, який за допомогою спеціальних файлів, особистого й відкритого ключів дозволяє ідентифікувати особу і підписувати електронні документи.

Під придбанням (отриманням) ЕЦП мається на увазі запис файлів — ключів-ідентифікаторів на флешку або диск. А ще одним важливим елементом, що дає змогу використовувати ЕЦП, є сертифікати, які скачують на сайті акредитованого центру сертифікації ключів. Але хоча призначення ЕЦП не викликає жодних запитань, його електронна суть породжує різні версії правил відображення в обліку витрат на придбання ЕЦП.

Існує два варіанти класифікації витрат на придбання ЕЦП.: як витрати періоду або як нематеріальний актив (далі — НМА).

На нашу думку, визнавати ЕЦП НМА немає підстав. Вважаємо, що для обліку вартості ЕЦП (файлів-компонентів) варто вибирати між такими варіантами:

1) відразу списати її до дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати» (згідно з п. 18 П(С) БО 16 «Витрати»);

2) спочатку віднести її до дебету рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім щомісяця списувати в рівних сумах на рахунок 92 протягом строку дії сертифіката ЕЦП.

На варіанті визнання ЕЦП НМА наполягали податківці в своїх роз’ясненнях. Так, хоча ЕЦП має нематеріальну форму, його вартість можна ідентифікувати як суму витрат на його придбання, але використання ЕЦП не обіцяє майбутніх економічних вигод. Тож попри те, що ЕЦП не має матеріальної форми, визнати його в бухобліку НМА буде неправильно. А якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом (п. 8 П(С)БО 8).

Раді допомогти, звертайтесь ще!