Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи. За двома договорами позички, отримало в тимчасове безоплатне користування від фізичної особи, громадянина України майно, яке використовує в своїй господарській діяльності, а саме:
- легковий автомобіль;
- гараж.
Враховуючи вищевикладене, підприємство запитало у податківців:
- Чи виникає в юридичної особи – платника єдиного податку 3 групи дохід, у розумінні безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг по договорам позички легкового автомобіля та нерухомого майна при тому, що договор позички передбачають безоплатне користування майном протягом визначеного строку та повернення майна власнику і не передбачають переходу права власності на таке майно?
- Якщо такий дохід виникає, то як визначити його розмір?
Посадовці проаналізували статті 759, 793, 827, 828 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та вказали, що правові засади позички визначені цим Кодексом.
При цьому, до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Було зауважено, що у пп. 14.1.13 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зазначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:
- товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
- роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Податківці наголосили, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено розділом XIV ПКУ.
Вони проаналізували пп. 44.2, 44.3, статті 292, 296 ПКУ, зокрема зазначили, що:
згідно з п. 292.3 ПКУ, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ПКУ).
Також податківці проаналізували пп. 14.1.138, 14.1.244 ПКУ та вказали, що ч. 4 ст. 632 ЦКУ, встановлено, що:
- у разі якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи викладене: на дату підписання платником єдиного податку третьої групи акта приймання-передачі безоплатно отриманого майна, до суми доходу підприємства включається вартість таких безоплатно отриманих основних засобів, визначена не нижче звичайної ціни.
При цьому, поняття звичайна ціна визначено пп. 14.1.71 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 цього Кодексу.
Також податківці наголосили:
якщо підприємство в подальшому буде надавати в оренду це майно, дохід буде визначатися на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ) та датою отримання доходу буде дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Джерело: ІПК від 28.04.2025 №2343/ІПК/99-00-04-03-03
