Ліквідація Господарського кодексу: ризики для бізнесу чи нові можливості

4 лютого 2024 року після подолання «блокуючих» постанов Верховна Рада ухвалила фінальний текст Закону №4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

Цей закон не лише скасовує Господарський кодекс України (ГКУ), а й суттєво змінює правове поле ведення бізнесу в Україні. Документ набирає чинності через 6 місяців після опублікування, а перехідний період триватиме три роки.

Що змінюється після ліквідації Господарського кодексу

Скасування ГКУ виключає подвійне регулювання господарської діяльності.

Відтепер основним нормативним актом, що визначатиме правила функціонування бізнесу, стане Цивільний кодекс України.

Ключові зміни:

1. Нові підходи до визначення господарської діяльності – вона тепер чітко розмежовується на підприємницьку (прибуткову) та некомерційну (без мети отримання прибутку).
2. Реформування статусу підприємств – змінено підходи до визначення суб’єктів господарювання.
3. Спрощення реєстрації та класифікації підприємств – запроваджені чіткі критерії для розмежування мікро-, малого, середнього та великого підприємництва.
4. Нові правила ліквідації та реорганізації підприємств – чітко визначені процедури перетворення державних і комунальних підприємств у товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства.

Хто такі суб'єкти господарювання за новим законом

Закон визначає, що суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ФОПи), які здійснюють діяльність у рамках господарської компетенції, мають відокремлене майно та несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями.

До суб’єктів господарювання відносяться:

1. Господарські організації – юридичні особи, створені за Цивільним кодексом України, у тому числі підприємства.
2. Фізичні особи-підприємці (ФОПи) – громадяни України, іноземці або особи без громадянства, зареєстровані як підприємці.

Суб’єкти господарювання поділяються на:

1. мікропідприємництво – до 10 працівників, дохід не перевищує 2 млн євро,
2. мале підприємництво – до 50 працівників, дохід до 10 млн євро,
3. середнє підприємництво – понад 50, але менше ніж 250 працівників, дохід до 50 млн євро,
4. велике підприємництво – понад 250 працівників, дохід понад 50 млн євро.

Що відбувається з державними та комунальними підприємствами

Одна з найбільш резонансних змін стосується державних та комунальних підприємств. Відтепер вони можуть або ліквідуватися, або перетворюватися на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) чи акціонерні товариства (АТ).

Ключові положення:

1. Державні комерційні підприємства та казенні підприємства – перетворюються в ТОВ або АТ, 100% акцій яких належать державі.
2. Комунальні підприємства – стають ТОВ, акціонерними товариствами або комунальними некомерційними товариствами.
3. Спільні комунальні підприємства – зберігають пропорції власності відповідних територіальних громад.

Об'єднання юридичних осіб: нові правила та можливості

Закон чітко регламентує можливість створення об’єднань юридичних осіб для координації їхньої діяльності.

Типи об’єднань:

1. Асоціація – об’єднання для координації господарської діяльності без права втручатися у роботу учасників.
2. Корпорація – договірне об'єднання, що передбачає делегування певних управлінських функцій.
3. Консорціум – тимчасове об'єднання для реалізації проєктів або цільових програм.
4. Концерн – об'єднання підприємств на основі фінансової залежності з централізацією ключових функцій.

Перехідний період та ліквідація підприємств

Перехідний період передбачає шестимісячний строк для прийняття рішень про ліквідацію чи перетворення підприємств.

Державні підприємства ліквідуються або перетворюються за рішенням Кабміну.

Комунальні підприємства – за рішенням органів місцевого самоврядування.

Інвентаризація активів проводиться перед перетворенням, а всі документи (ліцензії, дозволи) залишаються чинними.

Майно державних підприємств може бути передано у статутний капітал нових компаній без оцінки.

Ризики скасування Господарського кодексу

Скасування ГКУ може мати низку ризиків для юридичних осіб та підприємств:

1. Правова невизначеність. ГКУ містить специфічні норми, які не врегульовані іншими законодавчими актами. Його скасування може призвести до прогалин у правовому регулюванні, що створить період правової невизначеності та викликатиме проблеми для суб'єктів господарювання.
2. Необхідність реорганізації. Підприємства, які функціонують у формах, передбачених ГКУ, можуть бути змушені змінити організаційно-правову форму. Це потребуватиме додаткових ресурсів та часу на реєстрацію нових юридичних осіб, розробку статутних документів та інші юридичні процедури.
3. Втрата специфічних норм. Деякі положення ГКУ, такі як обмеження строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання шістьма місяцями (стаття 232), можуть бути втрачені, що вплине на правове регулювання відповідних відносин.
4. Ризик правової нестабільності. Скасування ГКУ без належної заміни його положень може призвести до правової нестабільності, що є особливо небезпечним під час активної фази російсько-української війни.

Наслідки скасування Господарського кодексу

1. Спрощення ведення бізнесу – менше бюрократії, більше можливостей для підприємців.
2. Єдине правове поле – усунення суперечностей між Господарським і Цивільним кодексами.
3. Оптимізація державного сектору – прозора реорганізація комунальних та державних підприємств.
4. Нові можливості для об'єднань бізнесу – ефективніші механізми кооперації та розвитку.
5. Ризики для юридичних осіб та підприємств – правова невизначеність, необхідність реорганізації.

Олена АФОНІНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, головна редакторка 7eminar