Починаючи з 2019 року в українське митне законодавство вже був запроваджений критерій «належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації»*, який необхідно було підтвердити для отримання таких авторизацій:
- АЕО;
- транзитні спрощення для переміщення товарів по процедурі спільного транзиту або МДП;
- митні спрощення для поміщення товарів в цільові митні режими після того, як транзит завершено.
Закон України від 22.08.2024 №3926-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» розширює перелік авторизацій, для яких передбачається два варіанти підтвердження надійності облікових даних на вибір підприємства:
1) 2-й критерій відповідно до ст. 12 Митного кодексу України (далі – МКУ);
2) вимоги щодо зберігання документів та ведення облікових записів відповідно до ст. 73-3 МКУ.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 19-2 МКУ митні органи за заявою підприємства приймають рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим:
- імпорту (у частині процедури кінцевого використання) (підпункт «а»);
- тимчасового ввезення (підпункт «б»);
- переробки на митній території (підпункт «в»);
- переробки за межами митної території (підпункт «г»).
Схематично можливі варіанти підтвердження надійності облікових даних виглядають так:
Передбачається, що документи та облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у спеціальні митні режими або на здійснення певних видів діяльності, які контролюються митними органами і передбачають надійний контроль за рухом товарів, мають містити інформацію та відомості, що дозволяють митним органам здійснювати необхідний контроль, надійно ідентифікувати товари, їх місцезнаходження або переміщення, операції, які здійснювалися з такими товарами тощо.
У ч. 2 ст. 14 МКУ деталізовано умови 2-го критерію, а у ч. 4 ст. 73-3 МКУ – вимоги щодо зберігання документів та ведення облікових записів підприємства.
Водночас, якщо підприємство вже має підтверджений 2-й критерій, то воно вважається таким, що відповідає вимогам щодо зберігання документів та ведення облікових записів, визначеним ст. 73-3 МКУ.
Тож як визначитися, які умови чи вимоги краще підтверджувати для отримання авторизацій на спеціальні митні режими, митний склад або СТЗ?
Наведемо декілька сценаріїв:
- за наявності у підприємства авторизації, для отримання якої було підтверджено дотримання 2-го критерію (наприклад, авторизований вантажовідправник або вантажоодержувач), додаткове підтвердження вимоги щодо зберігання документів та ведення облікових записів відповідно до ст. 73-3 МКУ не потрібне; авторизацію на спеціальні митні режими можна отримати майже автоматично, а для певних видів діяльності ця вимога вважається виконаною, і необхідна перевірка щодо решти критеріїв та умов;
- якщо підприємство планує отримувати авторизацію АЕО або на спрощення, але наразі існує необхідність отримати авторизацію на спеціальні митні режими, митний склад або СТЗ, то підтвердження 2-го критерію під час отримання цих авторизацій в майбутньому дасть можливість взаємозарахувати його для отримання статусу АЕО або спрощень;
- якщо підприємству необхідна лише авторизація на спеціальні митні режими, митний склад або СТЗ, то у разі обрання наразі підтвердження вимог ст. 73-3 МКУ, в майбутньому для отримання авторизації АЕО або спрощення 2-й критерій доведеться підтверджувати додатково.
Сценарій підтвердження 2-го критерію має також «непрямі вигоди» для підприємства, зокрема, такі як посилення захисту та можливості відновлення документів, захист їх від несанкціонованого доступу, непомітного виправлення тощо.
Нинішні зміни до МКУ є перехідним етапом на шляху до впровадження 100% митних правил ЄС, в тому числі перехід від спрощення «процедура оформлення за місцезнаходженням» до спрощеного декларування шляхом внесення інформації в облікові записи декларанта. Тому приділення уваги надійності системи облікових даних протягом цього перехідного періоду дасть можливість у майбутньому отримати переваги наступних митних спрощень.
* 2-й критерій, визначений ст. 12 МКУ, – «демонстрація заявником високого рівня контролю своїх операцій і товарних потоків на основі бухгалтерського обліку, системи управління комерційними обліковими записами та, у відповідних випадках, товарно-транспортною документацією, що дають змогу здійснювати належний митний контроль» (в редакції Закону №3926).
Джерело: Державна митна служба України