«Солдат резерву» у «Резерв+»: чому суд відмовив працівнику «Нової пошти» у виправленні даних

Обставини справи

Як повідомляє «Судово-юридична газета», позивач стверджував, що проходив строкову військову службу у військовій частині Національної гвардії України, після завершення служби був звільнений у запас та став на військовий облік.

Водночас в електронному військово-обліковому документі у застосунку «Резерв+», а також у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо нього було зазначено:

1. військове звання «солдат», військово-облікову спеціальність 999097 та категорію обліку «військовозобов’язаний». У графі «Найменування посади та ВОС» містився запис: «Солдат резерву. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». При цьому, у графі щодо проходження військової служби відомості були відсутні.

На момент звернення до суду чоловік працював у ТОВ «Нова Пошта» та мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 30 червня 2026 року.

Позивач не погоджувався із записом «Солдат резерву». Він зазначав, що контракт про проходження військової служби у резерві не укладав, тому вважав такі дані неправильними та просив:

визначити його статус як «військовозобов’язаний», виключивши запис «Солдат резерву», або надати офіційне підтвердження того, що цей запис не змінює його правового статусу військовозобов’язаного та не є перешкодою для бронювання.

З метою приведення військово-облікових даних у відповідність та отримання бронювання від призову під час мобілізації чоловік звернувся до військової частини Національної гвардії України із запитом щодо виключення його з оперативного резерву першої черги.

У військовій частині повідомили, що контракт про проходження служби у військовому резерві з ним не укладався. Водночас зазначили, що після завершення строкової військової служби підстав для виключення його з оперативного резерву першої черги немає.

Після цього чоловік письмово звернувся до органу військового управління з вимогою виправити відомості про «Солдата резерву» на «військовозобов’язаний». Стверджуючи, що відповіді на звернення він не отримав, чоловік звернувся до адміністративного суду.

Позиція відповідача

Відповідач заперечував проти задоволення позову та пояснював, що запис «Солдат резерву» у військово-обліковому документі не свідчить про належність особи до категорії резервістів і не підтверджує проходження нею служби у військовому резерві.

За позицією органу військового управління, такий запис є елементом обліку військово-облікової спеціальності 999097 та сам по собі не перешкоджає бронюванню працівника в установленому законодавством порядку.

Також відповідач зазначав, що чоловіка було взято на військовий облік автоматично. При цьому відомостей та документів про проходження ним строкової військової служби до органу військового управління не надходило. Тому військово-облікові відомості були сформовані на підставі інформації, яка була наявна у відповідача та у відповідних реєстрах.

Що встановив суд щодо запису «Солдат резерву»

Суд проаналізував положення:

1. Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»;
2. Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»;
3. Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487;
4. наказу Міноборони від 07.09.2020 №317 (далі – Наказ №317).

Наказом №317 затверджено, зокрема, Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

У розділі 10.14 «Без військової підготовки» цього Переліку під номером військово-облікової спеціальності 999 передбачено найменування «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки».

Цим самим наказом затверджено Перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад. У позиції №688 передбачено код посади 097 та найменування посади «Солдат резерву». При цьому ця позиція застосовується до всіх військово-облікових спеціальностей, а графи щодо найменування та коду штатного військового звання для неї не заповнені.

Як встановив суд, у витягу з Реєстру щодо позивача містилися відомості:

1. ВОС 999 – «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки» та код ВОС 097 – «Солдат резерву».

В електронному військово-обліковому документі ці відомості були об’єднані в цифрове позначення військово-облікової спеціальності 999097.

Суд дійшов висновку, що спірний запис є військово-обліковою ознакою, яка фіксує відсутність відомостей про здобуту військово-облікову спеціальність, а не рішенням органу військового управління про зарахування позивача до резерву.

Водночас формулювання «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки» є найменуванням військово-облікової спеціальності 999, яка віднесена до розділу «Без військової підготовки».

Чому врахували відсутність документів про проходження служби

Позивач наполягав, що раніше проходив строкову військову службу. Однак суд звернув увагу, що підтвердних документів про це до матеріалів справи він не подав.

З облікової картки також вбачалося, що на військовий облік чоловіка було взято автоматично, а документи та відомості щодо проходження ним строкової військової служби органу військового управління не надавалися.

Після виникнення спору відповідач із метою актуалізації військово-облікових даних направив до відповідної військової частини Національної гвардії України запит щодо періоду проходження позивачем строкової військової служби, його військового звання та військово-облікової спеціальності.

Суд констатував, що матеріали справи не містять доказів:

1. проходження чоловіком військової служби;
2. здобуття ним військово-облікової спеціальності під час служби;
3. проходження базової загальновійськової підготовки. Такі документи не подавалися і відповідачу.

Саме тому, за висновком суду, віднесення позивача до категорії осіб, які потребують базової загальновійськової підготовки, насамперед пов’язане з відсутністю у військово-облікових даних інформації про проходження ним військової служби та здобуття відповідної військово-облікової спеціальності.

При цьому суд зазначив, що чоловік не позбавлений права звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де він перебуває на військовому обліку, із заявою та документами, які підтверджують факт проходження строкової військової служби, отримане військове звання та інші відповідні обставини.

Чи заважав запис бронюванню працівника «Нової пошти»

Суд установив, що на момент звернення з адміністративним позовом чоловік уже користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, у матеріалах справи була довідка ТОВ «Нова Пошта» від 20 січня 2025 року, відповідно до якої працівника може бути включено до списку працівників підприємства, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, за умови надання належно оформлених військово-облікових документів.

При цьому, як окремо підкреслив суд, ця довідка не містила відомостей про те, що роботодавець відмовив чоловікові в оформленні бронювання.

Тому доводи позивача про відмову роботодавця у бронюванні саме через невідповідність військово-облікових даних суд не прийняв до уваги.

Що ще врахував суд

Суд також перевірив твердження позивача про те, що орган військового управління не відповів на його звернення.

З матеріалів справи випливало, що на заяву чоловіка від 10 червня 2026 року було підготовлено відповідь із роз’ясненнями, яку 19 червня направили за вказаною ним адресою.

При цьому до суду позивач звернувся вже на другий день після отримання відповідачем його заяви. Тому доводи про ненадання відповіді органом військового управління суд також не прийняв.

За сукупністю встановлених обставин Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях відповідача.

У результаті адміністративний позов працівника «Нової пошти» суд залишив без задоволення.

Джерело: «Судово-юридична газета»

Читайте більше:

Зберігання ВОД мобілізованих працівників на підприємстві у 2026 році

Чи потрібно носити приписне із собою, якщо є «Резерв+»: що варто знати

Не забрали повістку з пошти: 3 випадки, коли її все одно вважають врученою

«Вас розшукує ТЦК» у «Резерв+» за чинної відстрочки: що пояснили в Міноборони

Як відповідати на листи ТЦК: 6 правил для підприємства та типові помилки + зразок