Укриття на підприємстві під час тривоги: що справді вважається безпечним місцем

1. Види укриттів та розрахунковий час перебування в них
2. Безпечний простір на підприємстві: що це, як облаштувати та підтвердити захисні властивості
3. Укриття в орендованому приміщенні: обов’язки роботодавця, місткість і доступність
4. Висновки

Види укриттів та розрахунковий час перебування в них

Назви «підвал», «паркінг» або «бетонний модуль» самі по собі не показують, наскільки захищені люди всередині. Важливі конструкція, обладнання, технічний стан і підтверджені захисні властивості конкретного об’єкта.

Стаття 32 Кодексу цивільного захисту (далі – КЦЗ) розрізняє п’ять основних видів об’єктів для укриття населення. При цьому саме захисними спорудами цивільного захисту є сховища та протирадіаційні укриття. Разом з іншими наведеними в таблиці об’єктами вони утворюють фонд захисних споруд цивільного захисту.

Види укриттів та розрахунковий час перебування в них

* Приклади умовні. Паркінг, підвал чи модуль належить до відповідного виду лише за наявності належних характеристик та оформлення. Зовнішнього вигляду або таблички «Укриття» для такого висновку недостатньо

Ще пара особливостей:

1. Модульною може бути й конструкція ПРУ. Тому слід з’ясувати, що саме зазначено в документах: ПРУ чи первинне (мобільне) укриття. Цю відмінність прямо передбачає ст. 32 КЦЗ.
2. Укриття має зменшувати небезпеку від вибухової хвилі, уламків боєприпасу та інших наслідків вибуху. Ці захисні властивості важливі й під час артилерійських та інших обстрілів у районах бойових дій або наближених до бойових дій. Але сама назва об’єкта не дає підстав обіцяти захист від прямого влучання дрона, ракети чи снаряда. Можливості конкретної споруди визначають її конструкція та розрахункові характеристики.

Також радимо ознайомитися із роз’ясненнями ДСНС щодо видів та наповненості укриттів.

Увага! Години, які ми згадали в таблиці, характеризують передбачені умови перебування та захисту людей. «Не менше 48 годин» не означає, що після кожної тривоги потрібно залишатися в укритті дві доби. А «до 4 годин» не означає, що варто виходити назовні під час сигналу «Повітряна тривога», який триває довше цього часу. Для тривалих загроз потрібно завчасно передбачити придатне укриття та забезпечити його належними речами (вода, аптечка тощо). Звісно, також варто визначити порядок дій у разі ураження підприємства

Безпечний простір на підприємстві: що це, як облаштувати та підтвердити захисні властивості

Як бачите, ми не назвали безпечний простір (за постановою КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу», далі – Постанова №1092) серед окремих видів об’єктів фонду захисних споруд. Як сказано у постанові, це найбільш захищені зони у приміщенні, будівлі чи споруді, визначені та облаштовані на підставі розрахунків балансоутримувача. Вони мають захищати від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного надлишкового тиску вибуху. Просто назвати коридор або кімнату без вікон «безпечним простором» недостатньо – пп. 2 п. 1 Постанови №1092.

Універсального часу перебування для безпечного простору постанова не встановлює. Тому переносити на нього показники зі сховищ або інших укриттів не можна.

Так само слова «тимчасове або постійне укриття», які використовує Постанова №1092, не визначають самі по собі рівень захисту чи кількість годин перебування. Роботодавцю потрібно встановити, який саме об’єкт він використовує та які можливості цього об’єкта підтверджені документами. Тимчасовими укриттями можна назвати укриття, які наразі встановлюють біля АЗС, зупинок громадського транспорту тощо.

Суб’єкти господарювання облаштовують безпечний простір у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які не належать до споруд подвійного призначення або у складі яких відсутній безпечний простір. Його наявність декларують через інформування персоналу та відвідувачів. Як саме все оформити, читайте у наступній частині нашої статті.

Укриття в орендованому приміщенні: обов’язки роботодавця, місткість і доступність

Те, що приміщення, у якому ви працюєте, є орендованим, не знімає з роботодавця обов’язку захищати працівників. Балансоутримувач виконує свої обов’язки щодо будівлі й об’єктів захисту, а роботодавець організовує безпечну роботу людей (статті 20 та 32 КЦЗ, ст. 13 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»).

Перш за все слід погодити: хто відкриває укриття, кому воно доступне, яка його підтверджена місткість, як розподіляють потоки людей, хто допомагає маломобільним особам і що робити у разі відсутності відповідального. Для спільного укриття рахуйте всіх користувачів одночасно, а не кожного орендаря окремо.

Найближче міське укриття варто включити до маршрутів захисту. Проте його наявність «десь поруч» не доводить автоматично виконання умови пп. 2 п. 1 Постанови №1092 про укриття на відповідному об’єкті. Перевірте реальний доступ, відстань, маршрут, узгодьте питання доступності укриття (воно закривається і потрібен ключ чи постійно відчинене тощо). В ідеалі це вже давно має бути на підприємствах, але якщо немає, радимо узгодити питання із місцевими органами влади або балансоутримувачами укриттів.

Якщо у вас виробництво, то за орієнтир беріть фактичну кількість людей у найбільшій зміні з урахуванням перетину змін, підрядників і водіїв.

Якщо ж об’єкт з відвідувачами, враховуйте також найбільшу одночасну кількість людей, яких потрібно захистити. Ви маєте знати, що потребу у фонді захисних споруд визначають за погодженням з органами місцевого самоврядування (ст. 20 КЦЗ).

Якщо місць бракує, варто завчасно зменшити одночасну присутність людей, переглянути змінність чи режим обслуговування, організувати додатковий захист. Можливо, варто додати до списку укриттів інші найближчі укриття.

Увага! Зачинене, непридатне або недоступне приміщення не забезпечує захисту лише тому, що позначене на плані

Найважливіша перевірка – перевірка доступності укриття на практиці. Пройдіть маршрут від робочого місця та входу для відвідувачів до місця укриття. Перевірте сходи, пороги, ширину проходів, двері, освітлення та можливість руху людини на кріслі колісному. Визначте помічників і спосіб супроводу за відсутності електроенергії – не будуйте єдиний маршрут на звичайному пасажирському ліфті (ба більше – від використання ліфтів під час повітряної тривоги точно варто відмовитися, особливо якщо немає резервної системи живлення).

Подбайте також, щоб повідомлення, які ви розміщуєте у себе, були доступні людям із порушеннями слуху та зору. Якщо людина фактично не може скористатися укриттям, одного запису в плані недостатньо: завчасно організуйте доступний варіант захисту. Це рекомендації для виконання вимог ст. 20 і 32 КЦЗ.

У четвертій частині посібника наведено два короткі алгоритми, за якими варто організувати роботу та перехід до укриттів. Наведені алгоритми варто пристосувати до конкретного об’єкта та закріпити в локальних документах.

Висновки

1. Перевірте статус і захисні властивості об’єкта за документами. Розрахунковий час перебування в укритті не визначає тривалості конкретної повітряної тривоги (ст. 32 Кодексу цивільного захисту).
2. Безпечний простір має бути визначений та облаштований на підставі розрахунків балансоутримувача. Самої назви «безпечна кімната» або відсутності вікон недостатньо (пп. 2 п. 1 постанови № 1092).
3. Перевірте місця захисту на практиці: місткість, відкриття входів, маршрути та доступність для маломобільних людей. Для спільного укриття враховуйте всіх одночасних користувачів.

Джерело: kadroland

Читайте більше:

Жовтий рівень повітряної тривоги: чи можна працювати без укриття та який документ потрібен роботодавцю

Алгоритм дій працівників під час повітряної тривоги відповідно до рівня загрози: зразок інструкції

Перелік категорій працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам у 2027 році до 1 грудня

Спецодяг для працівників: облік витрат і податкові наслідки