Платник податків є ФОП на єдиному податку другої групи, податкова адреса якого входить до переліку територій ведення можливих бойових дій. Платник запитав:
якщо фізична особа – підприємець сплачувала єдиний податок з серпня 2023 року, чи можливо скасувати ці нарахування, а сплачені кошти залишаться до зарахування, коли ця пільга буде скасована?
Податківці проаналізували приписи ст. 295, п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та дійшли наступних висновків.
Згідно з п. 295.1 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
У п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01.08.2023 фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ПКУ.
Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (далі – Перелік).
Норми п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ФОП на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Податківці наголосили, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися платником єдиного податку на території, визначеній Переліком, вже після визначених цим Переліком дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/ тимчасової окупації.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, зокрема другої групи, податкова адреса якої знаходиться на території можливих бойових дій станом на дату виникнення можливості бойових дій має право не сплачувати єдиний податок незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, але за можливості, платник може сплатити єдиний податок у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.
В той же час, податківці сказали, що коли ФОП – платник єдиного податку другої групи, який не прийняв рішення щодо несплати єдиного податку, зокрема з 01.08.2023 і сплачував його протягом 2023 та 2024 років, то положеннями розділу XIV ПКУ та п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не передбачено проведення контролюючим органом корегувань сум нарахованого єдиного податку в інтегрованій картці платника, зокрема, у зазначеному періоді.
Отже, у податковій декларації платника єдиного податку відображається увесь обсяг доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності протягом звітного податкового календарного року та сума сплачених щомісячних авансових внесків.
При цьому нормами ПКУ не передбачено обов’язку подання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви, повідомлення, тощо, про намір скористатися відповідним правом не сплачувати єдиний податок.