До страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а за період з дати набрання чинності Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) – щомісяця сплачені страхові внески.
У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності – в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.
Відповідно до ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу для обчислення пенсії зараховується період одержання допомоги по безробіттю. Підставою для зарахування періоду до 1 січня 2004 року є записи у трудовій книжці, внесені органом державної служби зайнятості населення. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, підтвердити період одержання допомоги по безробіттю можна на підставі відповідної довідки служби зайнятості, що передбачено Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Після 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди, коли людина перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (ст. 24 Закону № 1058).
Окрім того, до страхового стажу включається період, протягом якого особа отримувала допомогу по частковому безробіттю, у тому числі на період карантину через COVID-19.
Джерело: ПФУ