Наслідки поширення недостовірної негативної інформації про працівника колишнім роботодавцем

Негативна інформація про працівника, зазначена в листі колишнього роботодавця, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь, гідність і ділову репутацію такої особи

0

110

Колишня працівник (далі – працівник, позивач) звернулася до суду з позовом до колишнього роботодавця (далі – Товариство, відповідач), в якому просила суд визнати такими, що не відповідають дійсності та принижують її честь, гідність та ділову репутацію, відомості, викладені в листах відповідача:


  1. що вона поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про відповідача та його діяльність;
  2. що звільнення її відбулось в результаті виявлення керівництвом відповідача фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків;
  3. що виявлені факти неетичної поведінки та неналежного виконання посадових обов`язків нею;
  4. що вона проявила себе як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, схильна займатися інтригами;
  5. що вона розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників, приписувала собі успіхи інших осіб (всього колективу ретейл-департаменту та керівництва Товариства);
  6. що перевіряється причетність її до можливих кримінальних злочинів.


Також позивач просила  зобов`язати відповідача:


  1. припинити неправомірні дії відносно неї шляхом заборони розповсюдження відносно неї наведеної вище  інформації;
  2. спростувати поширену недостовірну інформацію

 

Працівник просила стягнути з відповідача на свою користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, 500 000,00 грн.


На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала у відповідача на різних посадах, була звільнена з роботи за угодою сторін. Під час працевлаштування на нову роботу, позивачка дізналася, що відповідачем, як її колишнім роботодавцем, були складені листи в яких було поширено відносно неї зазначені вище неправдиві відомості. Посилалась на те, що до моменту поширення відповідачем щодо неї недостовірної інформації, мала бездоганну ділову репутацію.


Рішенням суду першої інстанції, яке було підтримано й апеляційним судом, позов задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію відомості, поширені Товариством відносно неї. Стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.


Також зобов`язано відповідача спростувати відомості, що не відповідають дійсності, протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили, шляхом надсилання тексту спростування, у вигляді письмового листа, з відповідною реєстрацію в Товаристві,  за підписом директора та засвідчення його підпису печаткою Товариства, на ім`я Генерального директора потенційного роботодавця.


Відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду (далі – ВС).


ВС проаналізував приписи статей 3, 32, 34 Конституції України, статей  23, 201, 277, 297, 299, 1167 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та дійшов наступних висновків.


Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.


Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.


Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).


У постанові від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 Велика Палата ВС зазначила, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:


  1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
  2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
  3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;
  4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.


Під поширенням інформації слід розуміти:


  1. опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
  2. поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку;
  3. викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
  4. повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.


Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).


Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.


Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.


Установивши, що поширена відповідачем щодо позивача негативна  інформація є недостовірною, є фактичним твердженням та принижує її честь,  гідність та ділову репутацію, суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову, зокрема ураховуючи, що потенційний роботодавець позивача, після отримання листа Товариства мав можливість сформувати своє уявлення про професійні та ділові якості позивачки.


Також, ВС вказав на те, що неправомірними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду внаслідок приниження її честі, гідності та ділової репутації, тому суди попередніх інстанцій правомірно стягнули з Товариства відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.


Джерело: постанова ВС від 17.04.2024 у справі №761/8049/21

0

110