Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог п.п. 230.1.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При вирішенні даного спору судами враховано, що за змістом положень п.п. 80.2.5 ПКУ фактична перевірка може проводитися у разі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Верховним Судом наголошено, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Отже, зазначені правові норми дозволяють проведення фактичної перевірки платника податків, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст. 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Також Верховним Судом зазначено, що вручення під розписку копії наказу про проведення фактичної перевірки особі, яка в момент проведення перевірки проводила розрахункові операції, хоча й займала посаду оператора-заправника АГЗП, є належним дотриманням контролюючим органом положень ст. 81 ПКУ, що надавало відповідачу можливість розпочати фактичну перевірку.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 22.10.2024 у справі №120/14178/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 залишено без змін.
Джерело: ДПС