Органом ДПС було прийняте рішення, яким анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) платника податків (позивача), на підставі пп.«г» п.184.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з підстав неподання податкових декларацій з ПДВ протягом періоду з травня 2022 року до квітня 2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.
Платник ПДВ вважає, що приймаючи вказане рішення, органом ДПС не було враховано, що через настання форс-мажорних обставин, які підтвердженні ТПП України, зумовлених військовою агресією, обстрілами інфраструктури, відсутністю електропостачання, достатнього для забезпечення функціонування виробництва та постійну наявність небезпеки для життя, а також відсутністю керівника та головного бухгалтера на підприємстві, зміну акціонерів, складу та голови правління підприємства, а також з урахуванням знищення значної кількості документації, через ракетний удар по підприємству, останньому для відновлення господарської діяльності та подачі податкової звідності через електронний кабінет, необхідний був значний час.
Верховний Суд (далі – ВС) проаналізував приписи ст. 184, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, Закону України від 03.03.2022 №2118-IX, Закону України від 12.05.2022 №2260-IX, Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок №225) та вказав на таке.
З набранням чинності Законом України від 12.05.2022 №2260-IX передбачене пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.
В оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана відповідна заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.
Щодо посилання платника ПДВ на те, що воно за адресою своєї реєстрації та виробничих потужностей зазнавало неодноразових обстрілів та руйнувань, що об`єктивно призвело до неможливості здійснення належної господарської діяльності за вказаний період.
ВС не спростовує того факту, що позивач неодноразово зазнавав обстрілів та руйнувань в наслідок збройної агресії російської федерації.
Більш того, ВС звертає увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час, вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу, чого позивачем зроблено не було.
Окрім іншого, позивач зазначає про те, що ним не подавалася декларація з ПДВ з травня 2022 року до квітня 2023 року, у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи на вчинення вказаних дій.
В той же час, посилання позивача на те, що ним здійснювала господарська діяльність, зокрема реєструвалися податкові накладні, навпаки свідчить про те, що позивач мав можливість подати декларацію з ПДВ, або принаймні повідомити контролюючий орган про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.
Вказані вище обставини також підтверджують можливість платника ПДВ дотриматися норм Порядку №225, в частині повідомлення податкового органу про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.
Позивач фактично доводить здійснення у спірний період господарських операцій, проте не доводить активної поведінки в частині здійснення свого податкового зобов`язання перед державою.
За таких обставин, ВС дійшов висновку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.