Відповідно до ст.62 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП) надурочною є робота понад установлену тривалість робочого дня (понад установлену тривалість щоденної роботи (зміни) або понад нормальну кількість робочих годин за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу).
Надурочною також вважається робота понад установлену ст. 53 КЗпП скорочену тривалість робочого часу напередодні вихідних, святкових та неробочих днів.
Отже, якщо на підприємстві встановлено восьмигодинний робочий день, то залучати працівників до виконання робіт після зазначеного часу можливо тільки в порядку, передбаченому законодавством для залучення до надурочних робіт.
Слід мати на увазі, що надурочною вважається та робота, яка виконується з ініціативи роботодавця.
Не є надурочною:
- робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням;
- робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах законодавчо встановленої тривалості повного робочого дня;
- робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входить до його обов’язків;
- відробіток недопрацьованих раніше годин для осіб з підсумованим обліком робочого часу і гнучким графіком роботи;
- робота, що виконується на підставі трудового договору в порядку сумісництва;
- відробіток днів відпочинку, що надаються членам неправославних релігійних громад для святкування їх релігійних свят відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП.
Джерело: Держпраці