Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів Фокус Медіа про типові схеми зловживань з питань правомірності використання пільгових ставок оподаткування.
Схема №1: «Оболонкові» компанії
Українська компанія платить $1 млн за «консалтинг» фірмі на Кіпрі. Та не має офісу, персоналу чи портфоліо. Це просто «обгортка», яка далі переводить кошти справжньому бенефіціару – часто пов’язаному з українським бізнесом.
Схема №2: «Treaty shopping»
Компанія обирає юрисдикцію лише заради угоди з пільговими ставками – наприклад, оформлює компанію в Нідерландах, щоб платити 5% замість 15%. І хоча формально структура виглядає легальною – суть її лише в тому, щоб уникнути податку.
Схема №3: «Фіктивні позики»
Іноземна компанія дає позику українській. Ті – роками платять відсотки. Внаслідок цього створюється штучна збитковість, українська компанія отримує можливість виводити кошти та зменшувати податок на прибуток. Особливо – якщо ці відсотки не оподатковуються або йдуть у країну з нульовою ставкою.
Схема №4: Роялті та ноу-хау
Бренд створено в Україні – але потім «передано» компанії в офшор. Тепер за кожне використання логотипа, назви чи навіть «фірмового кольору фасаду» українська компанія платить мільйони роялті. Формально – витрати. Фактично – легалізований вивід прибутку.
Схема №5: Back-to-back та євробонди
Фінансування українських компаній здійснюється через фонди, трасти або банківські структури. Випускаються єврооблігації, інвестори – «невідомі», але часто це українські резиденти, які таким способом повертають свої ж гроші з-за кордону – вже у вигляді офіційного доходу, звільненого від оподаткування.
Як держава бореться з офшорними схемами
За останні роки для боротьби з офшорними схемами зроблено, без перебільшення, досить багато.
На законодавчому рівні:
- Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).
- У 2020 році ухвалено головний «антиофшорний» Закон України від 16.01.2020 №466-IX, яким розширено інструменти боротьби з ухиленням від оподаткування, запроваджено мінімальний стандарт Плану дії BEPS.
- З 2022 року почали працювати КІК-правила, які розкривають бізнес-структуру компаній, зареєстрованих за межами України.
- З 2024 року запрацював автоматичний обмін рахунками (CRS).
- Збільшено строки давності з міжнародних питань з 3 до 7 років.
- Посилено контроль за приховування бенефіціарних власників компаній.
Джерело: ФОКУС МЕДІА