Офшорні схеми: що використовують, аби уникнути сплати податків

Офшорні схеми залишаються однією з найбільших проблем для української податкової системи. Данило Гетманцев назвав найпоширеніші способи ухилення від сплати податків – від «оболонкових» компаній і фіктивних позик до зловживань роялті та back-to-back фінансування. Водночас держава активно впроваджує міжнародні стандарти прозорості та посилює контроль, щоб зменшити масштаби таких схем


Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів Фокус Медіа про типові схеми зловживань з питань правомірності використання пільгових ставок оподаткування.


Схема №1: «Оболонкові» компанії


Українська компанія платить $1 млн за «консалтинг» фірмі на Кіпрі. Та не має офісу, персоналу чи портфоліо. Це просто «обгортка», яка далі переводить кошти справжньому бенефіціару часто пов’язаному з українським бізнесом.


Схема №2: «Treaty shopping»


Компанія обирає юрисдикцію лише заради угоди з пільговими ставками наприклад, оформлює компанію в Нідерландах, щоб платити 5% замість 15%. І хоча формально структура виглядає легальною суть її лише в тому, щоб уникнути податку.


Схема №3: «Фіктивні позики»


Іноземна компанія дає позику українській. Ті роками платять відсотки. Внаслідок цього створюється штучна збитковість, українська компанія отримує можливість виводити кошти та зменшувати податок на прибуток. Особливо якщо ці відсотки не оподатковуються або йдуть у країну з нульовою ставкою.


Схема №4: Роялті та ноу-хау


Бренд створено в Україні але потім «передано» компанії в офшор. Тепер за кожне використання логотипа, назви чи навіть «фірмового кольору фасаду» українська компанія платить мільйони роялті. Формально витрати. Фактично легалізований вивід прибутку.


Схема №5: Back-to-back та євробонди


Фінансування українських компаній здійснюється через фонди, трасти або банківські структури. Випускаються єврооблігації, інвестори «невідомі», але часто це українські резиденти, які таким способом повертають свої ж гроші з-за кордону вже у вигляді офіційного доходу, звільненого від оподаткування.


Як держава бореться з офшорними схемами


За останні роки для боротьби з офшорними схемами зроблено, без перебільшення, досить багато.


На законодавчому рівні:


  1. Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI).
  2. У 2020 році ухвалено головний «антиофшорний» Закон України від 16.01.2020 №466-IX, яким розширено інструменти боротьби з ухиленням від оподаткування, запроваджено мінімальний стандарт Плану дії BEPS.
  3. З 2022 року почали працювати КІК-правила, які розкривають бізнес-структуру компаній, зареєстрованих за межами України.
  4. З 2024 року запрацював автоматичний обмін рахунками (CRS).
  5. Збільшено строки давності з міжнародних питань з 3 до 7 років.
  6. Посилено контроль за приховування бенефіціарних власників компаній.


Джерело: ФОКУС МЕДІА

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇