Військзбір назавжди, пряник для нардепів і ПДВ-ляпас для ФОПів: податкова ціна траншу МВФ

Україні знову підклали «домашку» від МВФ – і без варіантів «не встигла». За гроші доведеться платити грошима, податками і «сльозами» платників. Йдеться не про ідеї «на перспективу», а про конкретні рішення з дедлайнами.

У списку обов’язкових завдань – податок на цифрові платформи, кінець безмитним посилкам із-за кордону, ПДВ для ФОПів і головний хіт – військовий збір 5% уже не «на час війни», а назавжди.

Про більшість ініціатив ми вже розповідали у підсумках тижня:

• 08.12-12.12.2025. ПДВ, посилки, зарплати: податковий удар по малому бізнесу. Не закрили квоту – внесок за формулою: 40% середньої за кожного;
• 13.10-17.10.2025. Нові правила від ПФУ для виплати лікарняних. Податки на онлайн-продажі від 2000 євро.

Хочете транш у 2026 році – голосуйте і не вередуйте. Усе це планують зашити правками до закону про «податок на OLX», щоб одним махом накрити бізнес, споживачів і парламентарів.

Проблема в тому, що в Раді політичний штиль, голосів немає, бо ж депутати не горять бажанням підвищувати податки перед виборами. Тому поряд із «батогом» шукають і «пряник» для парламентарів – наприклад, зняти з нардепів довічний статус PEP, який псує їм життя з банками і загрожує блокуванням рахунків.

Найбільш токсична тема – ПДВ для ФОПів – поки зависла: МВФ не відступає, але дозволяє торгуватися за пороги й дати старту. Гетманцев обіцяє втрутитись, щоб захистити маленьких підприємців, але чекає остаточну ініціативу від Мінфіну. Після її появи планує відкрити на комітеті широкі консультації – аби ніхто не залишився поза увагою. Та Державна регуляторна служба поки відмовила Мінфіну погоджувати законопроєкт, врахувавши аргументи бізнесу та рекомендації Спілки українських підприємців. Це рішення дає передишку малому та середньому бізнесу.

Альтернативи, втім, немає: без виконання вимог гроші від ЄС і фонду просто не прийдуть, а каса може спорожніти вже навесні.

 

Роботодавцям готують стоп-кран для зарплатних маневрів без згоди працівника

У Верховній Раді з’явився законопроєкт №14402, який може серйозно підрізати роботодавцям крила у питаннях зарплат. Документ пропонує прямо заборонити зменшувати або погіршувати умови оплати праці в односторонньому порядку, якщо ці умови прописані в трудовому договорі.

Навіть якщо закон зміниться, роботодавець не може «під шумок» урізати зарплату, поки це прямо не внесено до трудового договору. Логіка проста: про що домовилися з працівником – те й виконуйте, доки не перепишете договір за згодою обох сторін.

Законопроєкт вносить зміни до Кодексу законів про працю та Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» й фактично закриває популярну схему, коли бізнес прикривав пониження зарплат «новими правилами» або «змінами в законі».

Для працівників це виглядає як щит від несподіваних мінусів у платіжках, а для роботодавців – як додатковий головний біль і мінус гнучкість. Попереду ще розгляд у парламенті, але сам сигнал уже гучний: зарплата за договором – не гумова і не для маневрів без згоди працівника.

 

Держпраці взялася за зарплати: тисячі роботодавців уже отримують «гарячі» листи

Держпраці не втомлюється стежити за зарплатами і останнім часом особливо активізувалася. Роботодавці вже отримують «гарячі» листи з проханням пояснити низькі виплати або невідповідності у зарплатній звітності.

Лише у Дніпрі з початку 2026 року вже надіслано 3770 таких повідомлень після аналізу зарплатної звітності за жовтень 2025-го.

Серед отримувачів «листів щастя»:

• 140 підприємств, які платили понад третині працівників менше мінімалки;
• 671 керівник, що отримував зарплату теж нижче мінімальної;
• 953 підприємства, які роками «заморожували» зарплатні показники;
• 1559 роботодавців, що залишали людей у безплатних відпустках понад 15 днів.

Ще 183 компанії різко збільшили кількість працівників із неповним робочим часом, 17 підприємств перевели більшу частину штату на цивільно-правові договори, а 145 утримували людей на таких договорах понад рік.

Дані Держпраці отримує не зі стелі – працює офіційний обмін інформацією між нею, ПФУ та ДПС за постановою ПФУ від 29.05.2017 №11-1 «Про Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю». Ба більше, органи контролю навіть моніторять сайти з вакансіями. Роботодавці вже отримують листи такого змісту: у вакансіях зарплата 40–50 тис., а у вашій звітності – середня 8500 грн, що свідчить про виплати «у конвертах» і може бути підставою для перевірок і санкцій.

Лист – ще не штраф, але це чіткий сигнал: зарплатну політику, документи й обґрунтування потрібно перевіряти вже зараз, бо далі буде не переписка, а фінансові наслідки. Докладніше – у статті.

Щоб не «гасити пожежі» після перевірки, варто наперед зрозуміти слабкі місця у виплатах і кадрах та вибудувати захист від претензій контролерів у 2026 році. Про це говоритимемо 2 лютого на вебінарі «Трудові відносини та зарплатні ризики 2026: зарплатна звітність, перевірки Держпраці та бронювання працівників».

 

Нові «вагові» категорії для мікро-, малого, середнього і великого бізнесу: Уряд переписав мірки

Уряд дав зелене світло законопроєкту, який по-новому ділить бізнес в Україні – від «мікро» до «великих». Фактично критерії підганяють під європейські стандарти, згідно з якими статус бізнесу визначатимуть за трьома ключовими показниками: кількістю працівників, чистим доходом або вартістю активів.

Поділ бізнесу за новими критеріями

 

Категорія	Працівники	Дохід / Активи
Мікро	до 9	до 2 млн €
Малий	до 49	до 10 млн €
Середній	до 249	до 50 млн € / 43 млн €
Великий	поза межами критеріїв мікро-, малого і середнього бізнесу

 

Важливий нюанс – підприємства без обов’язку вести бухоблік та фінзвітність зможуть отримати статус без урахування активів.

Але є й червона лінія: компанії, де держава чи громада володіє щонайменше 25%, більше не зможуть ховатися у статусі малого або середнього бізнесу. Тож під вивіскою «євроінтеграції» бізнесу доведеться уважно перерахувати людей, гроші й ризики.

 

Лікарняні 2026: жорсткіші контроль, відповідальність і автоматичні перевірки

Президент підписав Закон України від 05.11.2025 №4683-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування», який перевертає правила видачі та контролю лікарняних: тепер ПФУ отримає повний контроль за обґрунтованістю виплат, а лікарі нестимуть персональну фінансову відповідальність за помилкові медичні висновки.

Видача та продовження листків непрацездатності будуть суворо регламентовані, а перевіряти їх можуть лише спеціально уповноважені лікарі з необхідною кваліфікацією, які працюють за екстериторіальним принципом без доступу до персональних даних. Їх обиратимуть автоматично через електронну систему охорони здоров’я – без дзвінків, знайомств і «ручного режиму». Так держава хоче мінімізувати корупцію.

Якщо з’ясують, що листок непрацездатності видали без належних підстав, виплати можуть зупинити, а гроші – вимагати назад. Так у разі необґрунтованого лікарняного медзаклад або лікар-ФОП муситимуть повернути кошти, а право регресу дозволяє стягнути суму із саме того медика, який помилився або «перестарався».

ПФУ отримав право вимагати повернення грошей, нараховувати пеню та навіть примусово стягувати суми через виконавчу службу.

Оскаржити вимогу можна, але строки жорсткі. Є 10 днів, щоб повернути суму або подати скаргу, на розгляд якої виділено 30 днів із можливим продовженням. Якщо ПФУ не встигає – скарга автоматично задовольняється.

Паперові лікарняні повертають тимчасово, лише для сумісників та ФОПів і до трьох місяців після завершення воєнного стану. Деталі усіх змін дивіться у статті.

Загалом система стає жорсткішою: менше «липових» лікарняних, більше контролю, більше ризиків для лікарів і можливі затримки виплат для працівників.

 

Люди на межі вигорання: у ВРУ пропонують лікувати втому святковими вихідними

В Україні можуть знову з’явитися повноцінні святкові вихідні – у парламенті зареєстровано законопроєкт №14403, який пропонує повернути відпочинок у всі офіційні державні свята. Ідея проста: якщо свято – то не «між роботою», а по-справжньому.

Для цивільних це означає законні вихідні у календарні червоні дні, а для військових – справедливу компенсацію за службу у свята: або додаткові дні до щорічної відпустки, або гроші.

Поштовхом стали масові звернення українців, які нині живуть у режимі постійного стресу й на межі виснаження. І кілька додаткових днів відпочинку можуть стати не примхою, а способом відновити сили й зберегти працездатність.

Окремий акцент – на військових: свята без родини й без компенсації – ще одна болюча точка, яку пропонують нарешті закрити. Ініціатива вже викликала резонанс і може стати одним із найбільш резонансних соціальних рішень найближчого часу.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

 

Платіж прийшов – шукайте «сліди»: чому IBAN більше не рятує ФОПів від РРО

ДПС урочисто оголосила: «ФОПе, тепер сам розберися, звідки тобі прийшла виплата – через банк чи ні».

У листі від 29.09.2025 №1057/2/99-00-21-01-01-02 податківці начебто «поставили крапку» у темі РРО при оплаті через IBAN, але фактично поставили три крапки й передали м’яч підприємцям.

Якщо гроші прийшли через банк, касу банку, у тому числі через інтернет-банкінг, через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, РРО/ПРРО не потрібні.

Але якщо оплата йде через платіжні сервіси без банківської ліцензії, фіскалізація обов’язкова. Навіть якщо рахунок виглядає як IBAN, але його веде небанківський сервіс, підприємець повинен пробивати чек.

Тобто важлива не форма оплати, а джерело її отримання. Але, як саме ФОП має відстежити, звідки реально прийшли кошти, особливо якщо їх сотні щодня? ДПС про це скромно мовчить. Зате впевнено заявляє: це зона ризику бізнесу, держава лише контролює дотримання закону.

Тобто підприємець має не просто продавати товар, а ще й бути детективом фінансової розвідки. Підсумок простий і болючий: форма платежу нікого не цікавить, важливе джерело грошей. А якщо не вгадали – привіт, штрафе. Держава, як завжди, «лише контролює», а ФОП – як завжди – має вгадувати з першого разу.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

 

Темні часи зі світлим бонусом: 7500–15 000 грн та безвідсотковий кредит для бізнесу

Кабмін запускає «енергонезалежний пакет» для малого та середнього бізнесу.

ФОПи 2–3 груп із найманими працівниками зможуть отримати одноразову допомогу від 7500 до 15 000 грн. Гроші можна витратити на електроенергію, пальне для генераторів або ремонт енергообладнання. Логіка проста: чим більше працівників, тим більша підтримка – від 7500 грн на одного працівника до 15 000 грн на шістьох і більше.

Подача заявки через портал «Дія» займає кілька хвилин, без бізнес-планів, черг і зайвої бюрократії.

Підприємства, які підпадають під програму 5–7–9%, зможуть взяти нульові кредити до 10 млн грн на генератори та акумулятори на строк до 3 років. Різницю покриє держава через Фонд розвитку підприємництва, а кредити надають майже 50 банків-партнерів.

Мета всього пакета – дати бізнесу шанс працювати навіть під час аварійних відключень електроенергії, зберегти робочі місця та підтримати соціально важливі сфери: заклади харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини та пекарні. Уряд підкреслює: це не просто гроші – це антистрес для бізнесу, маленька подушка безпеки у «темні часи».

Кошти будуть надходити протягом кількох днів після подання заявки, а контроль за використанням передбачає баланс між швидкістю виплат та їх цільовим призначенням.

Програму можуть коригувати залежно від розвитку енергетичної ситуації та бюджетних можливостей, але сигнал зрозумілий: держава готова підтримати тих, хто тримає економіку на своїх плечах навіть у складні часи.

Щоб ця підтримка не перетворилася на головний біль у звітності та перевірках, важливо заздалегідь розібратися, як правильно оформити витрати, показати їх в обліку та уникнути податкових «пасток». Про це говоритимемо 6 лютого на вебінарі «Виправлення помилок з ПДВ і податку на прибуток & Паливо, генератори, сонячні батареї: оформлення, бухоблік і звітність».

 

Один документ замість паперової купи, щоб уникнути штрафного апокаліпсису в блекаут

У період відключень світла бізнес просить Мінфін спростити механізм звільнення від відповідальності за невиконання податкових обов’язків.

Формально така можливість уже передбачена законодавством із початку повномасштабної війни: якщо платник не може вчасно подати звітність, зареєструвати податкові чи акцизні накладні або сплатити податки, його мають звільнити від штрафів (наказ Мінфіну від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»). Але на практиці для цього потрібно зібрати цілу папку підтверджень, що для бізнесу в умовах блекаутів виглядає як знущання.

Через нестабільну роботу енергосистеми та екстрені відключення бізнес ще раніше звернувся з вимогою терміново змінити Податковий кодекс і скасувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час перебоїв з електроенергією. Чи піде на це влада, невідомо.

Допоки ж підприємці пропонують реалізувати хоча б таке рішення – достатнім доказом для незастосування фінсанкцій має бути офіційне повідомлення енергокомпанії про відключення електроенергії. Цю позицію підтримують і в парламенті.

Бізнес наголошує: інакше держава фактично карає підприємців за відсутність світла та інтернету, на які вони не мають жодного впливу, змушуючи працювати на межі можливостей і ще й платити штрафи за те, чого фізично неможливо виконати.

Поки правила залишаються жорсткими, бізнесу варто самому підстрахуватися та перевірити свої показники до того, як це зроблять контролери. Як виявити слабкі місця й зменшити фінансові наслідки, говоритимемо 4 лютого на вебінарі «Самоаудит перед поданням річної звітності юросіб та ФОПів: типові помилки та штрафні ризики».

 

270 днів на розрахунки за високим експортом та критичним імпортом

Федерація роботодавців України разом із Мінекономіки та Нацбанком обговорює можливість подовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 270 днів через складнощі з логістикою, блокуванням кордонів та затримками поставок.

Йдеться про експорт продукції з високою доданою вартістю та імпорт критично важливих товарів і засобів виробництва.

Сторони домовилися підготувати чітку аргументацію для МВФ і продумати покрокову реалізацію рекомендацій уряду, зафіксованих у розпорядженні Кабміну від 21.06.2024 №573-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76». Це може дати бізнесу додатковий фінансовий маневр, але залежатиме від узгодження з МВФ.

Водночас підприємці мають слідкувати за деталями: подовження строків не автоматично знімає ризики і зобов’язання щодо валютного регулювання. Тим часом Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила результати опитування серед компаній щодо валютної лібералізації у 2026 році: бізнес найбільше потребує виплати дивідендів, погашення зовнішніх боргів, купівлі валюти незалежно від залишків та збільшення лімітів по корпоративних картках за кордоном. Поки це лише побажання суб’єктів ЗЕД і воно демонструє реальні проблеми та пріоритети, але чи втілять ці ініціативи – питання відкрите.

 

«Розумне пристосування»: роботодавець не зможе відмовити без вагомих причин

У Верховній Раді з’явився законопроєкт №14389, який може серйозно змінити правила для роботодавців і працівників з інвалідністю.

Документ пропонує зробити «розумне пристосування» не формальністю, а реальним обов’язком роботодавця – від етапу прийому на роботу і протягом усього часу праці.

Відмовити людині можна буде лише у виняткових випадках, якщо роботодавець доведе, що це створює непропорційний або невиправданий тягар. Причому доводити це доведеться саме роботодавцю, а не працівнику.

Законопроєкт надає людині з інвалідністю пріоритетне право самій визначати, які саме умови чи зміни їй потрібні для роботи, з урахуванням рекомендацій фахівців або індивідуальної програми реабілітації.

Водночас держава обіцяє гроші: компенсації та дотації можуть надавати з бюджетів, спеціальних фондів і програм зайнятості. Причому право на таку підтримку отримають не лише роботодавці, а й ФОПи та інші самозайняті люди з інвалідністю.

Фактично бізнесу кажуть: «Відмазки не працюють, але допомога буде». Тобто «дорого і складно» більше не буде універсальним виправданням. У пригоді вам також може стати стаття.