Консультація щодо лікарняного директора, що продовжував працювати підприємства

Підприємство може законно відмовити в оплаті лікарняного директора за період, коли він фактично працював, але лікарняний обов’язково потрібно формально «опрацювати» і оформити рішення про відмову, інакше виникають ризики претензій Держпраці та ПФУ.

Обґрунтування

1. Чи треба оплачувати лікарняний, якщо директор працював. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається тільки для компенсації втрати заробітної плати, а не «додатково» до неї. Це прямо випливає зі ст. 15 Закону №1105, де допомога визначена як страхова виплата, що повністю або частково компенсує втрату заробітку. Якщо директор у дні лікарняного працював і отримує за цей період зарплату, втрати заробітку немає. У такій ситуації підприємство не зобов’язане оплачувати лікарняний і може законно відмовити в наданні допомоги.

2. Можливість відмови в оплаті та заборона «ігнорувати» лікарняний. Закон дозволяє відмовити в допомозі, зокрема, коли застрахована особа порушує режим лікування та фактично працює у період тимчасової непрацездатності, що веде до втрати права на допомогу з дня порушення (ст. 16 Закону №1105). Але лікарняний у кабінеті страхувальника не можна просто залишити без рішення. Протягом 10 робочих днів з моменту набуття статусу «Готовий до сплати» страхувальник повинен ухвалити рішення — оплатити або відмовити; відсутність рішення Держпраці розглядає як порушення трудового законодавства і може застосувати штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожне порушення.

3. Ризики, якщо лікарняний «не проводити» взагалі. Якщо е‑лікарняний є в системі, але немає: 1) табеля з позначенням фактичної роботи за ці дні; 2) рішення про відмову; 3) повідомлення працівнику про відмову, Держпраці вважає це неопрацюванням лікарняного і порушенням інших вимог законодавства про працю, за що застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожен факт. Крім того, відсутність оформленої відмови може стати підставою для претензій ПФУ щодо неподачі заяви‑розрахунку або неналежного оформлення відмови.

4. Чи треба повідомляти ПФУ про фактичну роботу директора. Закон вимагає при відмові в наданні допомоги письмово повідомити саме працівника із зазначенням причин і порядку оскарження не пізніше 5 днів після прийняття рішення (ст. 24 Закону №1105), а не ПФУ. Окремого обов’язку інформувати Пенсійний фонд про те, що працівник фактично працював, немає. ПФУ дізнається про відмову де-факто через відсутність заяви‑розрахунку за цим лікарняним, але при перевірці вимагатиме рішення про відмову й підтвердження фактичної роботи.

5. Податкові, бухгалтерські та трудові наслідки.

   • Якщо лікарняний не оплачується, а директор отримує звичайну зарплату за дні роботи, то облік і оподаткування ведуться як за звичайною зарплатою: ПДФО, військовий збір, ЄСВ нараховуються на суму зарплати, додаткових податкових наслідків немає.
   • Якщо ж підприємство оплатило б лікарняний, але не звернулося до ПФУ і все профінансувало власним коштом, це розглядається як порушення порядку фінансування допомоги та може бути кваліфіковано як порушення трудового законодавства із штрафом у розмірі однієї мінімальної зарплати за ст. 265 КЗпП.
   • З точки зору трудового права, виконання роботи у період лікарняного формально є порушенням режиму лікування, але це скоріше підстава для відмови в допомозі, ніж окреме дисциплінарне стягнення, якщо роботодавець сам погодився на роботу.

6. Як правильно оформити ситуацію документально (рекомендований алгоритм).

   1. У табелі обліку робочого часу за 04–09.11.2026 проставити коди роботи (наприклад, «Р»), а не тимчасової непрацездатності.
   2. Зібрати підтвердження фактичної роботи директора у ці дні: підписані накази, договори, платіжні доручення, службове/електронне листування, участь в нарадах тощо.
   3. Як страхувальник, директор видає наказ (рішення уповноваженої особи) про відмову в призначенні допомоги за е‑лікарняним, посилаючись на ст. 15 і 16 Закону №1105 та зазначаючи, що у період 04–09.11.2026 він фактично виконував трудові обов’язки і отримує заробітну плату за ці дні.
   4. Для звичайних працівників роботодавець зобов’язаний надати письмове повідомлення про відмову в оплаті протягом 5 днів з дати рішення. У випадку директора, який сам приймає рішення, достатньо наказу про відмову із його підписом, без самостійного «повідомлення самому собі».
   5. Заява‑розрахунок до ПФУ за цим е‑лікарняним не подається, оскільки рішення — відмова в допомозі. У бухгалтерському обліку за цей період відображається тільки зарплата, без нарахування лікарняних.

Зона ризику

Якщо е‑лікарняний залишити без будь‑якого рішення, Держпраці при перевірці може кваліфікувати це як порушення інших вимог законодавства про працю та накласти штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожен не розглянутий лікарняний, що випливає з позиції інспекції праці й контролю строку розгляду лікарняних на підставі форми акта, затвердженої наказом Мінекономіки №2161 (форма акта).

У вашій ситуації найбільш безпечний варіант — оформити робочі дні в табелі, видати наказ про відмову в допомозі за лікарняним директора із посиланням на відсутність втрати заробітку і не подавати заяву‑розрахунок до ПФУ.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?