Аванс нерезиденту в ЗЕД: врахування у фінансових розрахунках

Авансові платежі нерезиденту самі по собі не збільшують «обсяг господарських операцій» для критерію 10 млн грн, для розрахунку беруть фактичну вартість придбання/реалізації товарів, робіт, послуг без ПДВ та без курсових різниць, орієнтуючись на обороти за 362/632 рахунками саме за операціями постачання.

Обґрунтування

1. Що таке 10 млн грн для цілей ТЦУ. Обсяг операцій з одним контрагентом для критерія 10 млн грн визначають за правилами бухобліку як суму господарських операцій з придбання/реалізації, без урахування непрямих податків, зокрема ПДВ, що випливає з формулювання вартісних критеріїв у пп. 39.2.1.7 ПКУ. Річний дохід для критерію 150 млн грн, так само як і обсяг операцій 10 млн грн, розраховують «за вирахуванням непрямих податків».

2. Чи включати аванси до 10 млн грн. Передоплата (аванс) є розрахунком, а не самостійною господарською операцією з придбання/реалізації. Для перевірки порогу 10 млн грн слід брати договірну вартість фактично придбаних/реалізованих товарів, робіт, послуг за даними обліку, а не суму платежів за авансами. Це узгоджується з підходом, за яким у розрахунках часток «економічної пов’язаності» враховують саме вартість придбання/реалізації, а не рухи грошей чи інші нарахування.

3. Як орієнтуватись на рахунки 362 та 632. Для експорту обсяг операцій з нерезидентом рахуйте за річними оборотами за кредитом рахунку 70 в кореспонденції з дебетом 362 (дохід від реалізації конкретному нерезиденту). Для імпорту – за річними оборотами за дебетом рахунків 23, 28, 91–93 тощо в кореспонденції з кредитом 632 (вартість придбаних у цього нерезидента товарів/послуг). Аванси, що проходять через 3712/6812, не збільшують вартість операцій, доки немає постачання і відображення придбання/реалізації.

4. Курсові різниці та 10 млн грн. Курсові різниці за монетарними статтями (рахунки 312, 362, 632, тощо) обліковують на рахунках 714, 945, 744, 974 і вони не є вартістю придбаних/реалізованих товарів чи послуг. Для розрахунку економічної пов’язаності прямо зазначено, що суми курсових різниць та ПДВ не враховуються, а береться фактична вартість придбання/реалізації. Аналогічно при визначенні порогу 10 млн грн курсові різниці не додаються до «обсягу господарських операцій», бо це окремі доходи/витрати, а не частина ціни операції з нерезидентом.

Правильно для тесту 10 млн грн аналізувати саме обсяг реалізації/придбання за договорами з нерезидентом без ПДВ і без курсових різниць, незалежно від суми та кількості авансів.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?