Питання щодо валютних операцій при формуванні статутного капіталу

Нерезидент може перераховувати будь-яку суму доларів, якщо за курсом НБУ на дати надходження коштів загальний гривневий еквівалент не буде меншим ніж 10 000 грн; в обліку реєструєте статутний капітал у гривні, внесок валютою відображаєте за курсом НБУ на дату зарахування, а у вашій ситуації курсові різниці за заборгованістю засновника не нараховуються.

Обґрунтування

1. Сума внеску в доларах визначається не законом, а через гривневий розмір статутного капіталу. Закон вимагає, щоб статутний капітал був сформований у грошовій формі, при цьому резиденти вносять у гривні, а нерезиденти можуть вносити в іноземній валюті або гривні, але розмір капіталу фіксується в гривнях і має бути не меншим за зареєстрований розмір на дату подання заяви про ліцензування чи діяльність фінкомпаній, ломбардів тощо, а також формуватися з підтверджених джерел (ст. 33 Закону № 1953-20). У вашій ситуації встановлено лише 10 000 грн без еквівалента в доларах, тому достатньо, щоб сукупна сума внесків у доларах, перерахована за курсом НБУ на дати надходження, дорівнювала або перевищувала 10 000 грн.

2. Бухгалтерські проведення з формування статутного капіталу і внесення валюти. Номінал статутного капіталу завжди відповідає даним ЄДР і фіксується у гривні, тому на дату державної реєстрації ТОВ робите запис: Дт 46 Кт 401 – 10 000 грн. Подальше надходження валюти від засновника-нерезидента відображаєте в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зарахування коштів на валютний рахунок: Дт 312 Кт 46 – сума в гривні. Суть основних записів:

Таке застосування рахунку 46 відповідає його призначенню для обліку заборгованості засновників і її погашення за даними Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну № 291 (Інструкція № 291).

3. Визначення, чи є заборгованість засновника монетарною статтею, і наслідки для курсових різниць. Якщо в установчих документах зафіксовано саме гривневий розмір внеску (10 000 грн) і не визначено жорстку суму в доларах, то заборгованість засновника за внеском (рахунок 46) фактично відображає гривневу суму, яка закривається внеском у валюті, перерахованим у гривню на дату надходження. У цьому випадку рахунок 46 у частині такого зобов’язання працює як немонетарна стаття, тому курсові різниці за ним не нараховуються, а кожне надходження валюти просто зменшує дебетове сальдо 46.

4. Курсові різниці за зобов’язанням засновника і валютним рахунком: правила НП(С)БО 21. Згідно з п. 8 НП(С)БО 21, курсові різниці за зобов’язаннями засновників при формуванні статутного капіталу відображаються у складі додаткового капіталу, тобто не визнаються доходами чи витратами. Такий підхід застосовують, коли у статуті або рішенні засновника зафіксовано суму внеску саме в іноземній валюті й рахунок 46 стає монетарною статтею, за якою на кожну дату балансу та на дату фактичного внесення валюти розраховують курсові різниці. У вашому випадку, коли в установчих документах зазначено лише гривні, заборгованість засновника вважають немонетарною і курсових різниць по рахунку 46 не визначають; курсові різниці можуть виникати тільки по залишку іноземної валюти на рахунку 312 як за звичайною монетарною статтею, і вони визнаються доходами або витратами відповідно до НП(С)БО 21.

Фактично вам достатньо забезпечити, щоб сукупний гривневий еквівалент внесків у валюті, відображений за курсом НБУ на дати їх надходження, повністю погасив неоплачений статутний капітал у сумі 10 000 грн.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?