Податкові різниці при прощенні боргу за фінансовою допомогою

Так, у Вашому випадку у ТОВ А, якщо ТОВ А є великожохідником, виникають податкові різниці.

Вам слід домовленість щодо прощення боргу оформити у вигляді угоди ( додаткової угоди ).

Така можливість передбачена згідно з ч.1 ст.605 Цивільного Кодексу ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3033 ): «зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора».

Отже, таке звільнення від повернення ПФД слід документально оформити.

Надаємо Вам зразок документу: Договір прощення боргу: Договір прощення боргу . Вважаємо, що його можна застосувати і у Вашої ситуації, трохи переробивши.

Щодо відображення операції в бухгалтерському обліку: у Вашому випадку маємо безнадійну дебіторську заборгованість, так як «існує впевненість про її неповернення боржником» (п.4 НП(С)БО – 10 «Дебіторська заборгованість», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 ).

Та в місяці, коли підписано договір (угоду ) про прощення боргу, слід списати таку заборгованість.

Згідно з п.11 НП(С)БО – 10 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 ), «виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати».

Тобто у разі наявності РСБ списуєте : Дт38 – Кт377. Якщо суми РСБ недостатньо – списуєте на витрати: Дт944 – Кт377.

Щодо наслідків з податку на прибуток: якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то не потрібно ніяким чином коригувати фінансовий результат до оподаткування, все відбувається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо ж підприємство застосовує податкові різниці, то слід мати на увазі, що згідно з п.п.139.2.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ) фінансовий результат до оподаткування збільшується на «на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)».

Тобто потрібно визнати податкові різниці на збільшення, це записи Дт944 – Кт38 ( у разі нарахування РСБ ) та/або Дт944 – Кт377 (списання дебіт/заборгованості понад суму РСБ ).

Також передбачена і різниця на зменшення: «фінансовий результат до оподаткування зменшується:…на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу» (п.п.139.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ).

Разом з цим вважаємо, що прощення боргу не є підставою для зменшення фінансового результату до оподаткування: в п.п.14.1.11 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ) немає такоє підстави.

Пропонуємо Вам ознайомитися з матеріалами на сайті Семінар Ком:

- від 05.11.25 р. «Списання дебіторської заборгованості», https://7eminar.ua/news/13977-spisannya-debitorskoyi-zaborgovanosti

- від 18.04.25 р. «Прощена фінансова допомога в обліку надавача - платника податку на прибуток», https://7eminar.ua/news/6965-proshhena-finansova-dopomoga-v-obliku-nadavaca-platnika-podatku-na-pributok

Раді допомогти, звертайтесь ще!