Перевірка податкової при ліквідації ТОВ: строки давності та документи

Відповідь АІ правильна. Аналізуючи вашу конкретну ситуацію, хочу додати:

Відповідно до п. 102.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2287 контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Отже загальний строк 1095 днів з дня подання звітності.

Для платників, які подали податкову звітність із порушенням установлених строків або подавали уточнюючі розрахунки, перебіг строку давності обчислюється з дати фактичного подання відповідної звітності (уточнення). Якщо ж платник податків взагалі не подав податкову звітність, строки давності не застосовуються згідно пп. 102.2.1 ПКУ. Строк давності визначається окремо щодо кожної податкової декларації, а не загалом за звітний період чи категорією платника податків. Наприклад, для декларації з ПДВ за грудень 2023 року та декларації з податку на прибуток за 2023 рік строки давності відрізнятимуться, оскільки для них передбачені різні граничні строки подання.

Закінчення строку давності не поширюється на так звані «перехідні» показники, які були сформовані в періодах, за якими строк давності вже минув, але продовжують використовуватися в наступних звітних періодах. До таких показників належать, від'ємне значення ПДВ, перенесене до наступних декларацій, збитки минулих років з податку на прибуток, а також первісна чи залишкова вартість основних засобів, від якої залежить нарахування амортизації. Отже, хоча ДПС уже не має права визначати грошові зобов'язання за період, щодо якого сплив строк давності, вона може перевірити правильність формування показників минулих періодів, якщо вони впливають на визначення податкових зобов'язань у періодах, які ще перебувають у межах строку давності.

Вважливо, що строк давності зупинявся через карантин з 18.03.2020 згідно з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Потім військовий стан відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, до 1 серпня 2023 року. Перевірки відновлювали для різних платників податків то для страховиків, то для грального бізнесу. Виходячи з практика Верховного Суду що для загальної маси платників відлік строків давності відновився саме 01.08.2023. Тому, якщо в наказі та в акті перевірки період «розтягнуто» за рахунок серпня–листопада 2023 року, це підстава для заперечень.

Щодо ЄСВ, то відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n554 На ЄСВ строки податкової давності не діють. Для ЄСВ то плановою перевіркою можуть охопити період зі створення, якщо ще ніякий період не був перевірений.

Більше тут: https://7eminar.ua/news/23924-strok-davnosti-1095-dlya-perevirok-dps-povertajetsya-za-yaki-roki

Раді допомогти! Якщо виникнуть додаткові запитання — звертайтеся 😊