Визнання збитків від знищеної продукції та податковий кредит на ПДВ

Так, ви маєте право і зобов'язані відобразити збитки від знищення продукції у бухгалтерському обліку (та у фінрезультаті для податку на прибуток) у 3 кварталі (вересні), якщо інвентаризацію завершено у вересні, не чекаючи висновку ТПП. Сформований раніше податковий кредит зберігається, а компенсуючі податкові зобов'язання не нараховуються за наявності документів про форс-мажор.

Знищена продукція списується на підставі первинних документів інвентаризації, а не сертифіката ТПП. Відповідно до п. 7 розд. I та п. 3 розд. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань https://zakon.rada.gov.ua/go/z1365-14/en/ed20161118 у разі пожеж чи аварій проведення інвентаризації є обов'язковим, а її результати відображаються в обліку того звітного періоду, у якому вона завершена (затверджено протокол керівником). Оскільки подія та оформлення інвентаризації відбулися у вересні, собівартість знищеної продукції вилучається з балансу у вересні 2026 року:

Дт 977 (або 947) – Кт 26 — списано собівартість готової продукції.

Дт 793 – Кт 977 — списання на фінансовий результат наприкінці періоду.

Сертифікат ТПП є підтвердженням зовнішньої причини (форс-мажору), а не первинним документом, що фіксує сам факт списання активу. Його відсутність на дату балансу не перешкоджає визнанню витрат.

Вхідний ПДВ за сировиною, матеріалами та послугами, що були включені до собівартості знищеної готової продукції, залишається у складі податкового кредиту — зменшувати чи знімати його не потрібно.

За загальним правилом псування/втрата майна розцінюється як негосподарське використання (пп. «г» п. 198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931), що вимагає нарахування компенсуючих зобов'язань.

Проте під час війни діє спеціальна пільга.

Згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 товари (у т.ч. продукція), знищені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не вважаються використаними у негосподарській діяльності, тому компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Податкова служба наполягає, що для ненарахування ПДВ за п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ самих лише актів ДСНС та витягів з ЄРДР недостатньо — платник обов'язково повинен мати індивідуальний сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажор за конкретним випадком. Загального листа ТПП від 28.02.2022 для цього замало.

Якщо факт обстрілу повноцінно задокументовано (акт ДСНС про пожежу/руйнування, витяг з ЄРДР, наказ і протокол інвентаризації, заява до ТПП на розгляді), ви маєте право не нараховувати зобов’язання за п. 198.5 ПКУ у декларації за вересень 2026 року, посилаючись на пряму норму п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Верховний Суд зазначає, що отримання сертифіката пізніше дати події лише ретроспективно засвідчує вже зафіксований факт настання форс-мажору.

Яущо підприємство прагне виключити будь-які претензії перевіряльників до моменту фактичної видачі документа ТПП — нарахувати компенсуюче ПЗ за вартістю використаної з ПДВ сировини, а після отримання сертифіката зменшити нараховані податкові зобов'язання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!