Відновлення діяльності підприємства: штрафи за неподачу звітності

Уникнути штрафів лише пояснювальним листом не вийде, але можна спробувати звільнення від відповідальності за воєнними правилами, штрафи за неподання податкової звітності накладає ДПС за результатами перевірки, за статзвітність — органи статистики, а перейти на єдиний податок без ПДВ можливо тільки за відсутності податкового боргу, тож «закрити» старі періоди фактично необхідно.

Обґрунтування

1. Неподання декларацій з податку і фінзвітності тягне штрафи ДПС. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності (у т.ч. декларації з податку на прибуток) тягне штраф 340 грн за кожне порушення, а при повторному протягом року після застосування штрафу — 1020 грн за кожне порушення, що прямо випливає зі ст. 120 ПКУ, на яку посилаються роз’яснення ДПС у прикладах щодо декларації з податку на прибуток та інших звітів (ст. 120 ПКУ). Фінзвітність є додатком і невід’ємною частиною декларації з прибутку, тому неподання фінзвітності разом з декларацією означає, що така податкова звітність не визнається податковою декларацією, а отже штрафи застосовують як за неподання декларації на підставі п. 46.2 та ст. 120 ПКУ (п. 46.2 ПКУ, ст. 120 ПКУ).

2. Як і ким накладаються податкові штрафи за неподання звітності. Штраф за ст. 120 ПКУ нараховується за результатами камеральної перевірки, яка проводиться за поданою (або не поданою) звітністю, на що прямо вказано через відсилку до пп. 75.1.1 та п. 76.3 ПКУ (пп. 75.1.1, п. 76.3 ПКУ). За її результатом контролюючий орган виносить податкове повідомлення-рішення (ППР), у якому зазначається сума штрафу та реквізити для сплати; саме ППР є підставою для сплати штрафу. Якщо при поданні декларації допущені помилки в оформленні або відсутній обов’язковий додаток, ДПС протягом п’яти робочих днів може письмово відмовити у прийнятті декларації згідно з п. 49.11 ПКУ, що фактично прирівнює її до неподаної і дає підстави застосовувати штрафи за ст. 120 ПКУ (п. 49.11 ПКУ, ст. 120 ПКУ). Окремо адміністративна відповідальність за неподання фінзвітності до ДПС не застосовується, оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не надає органам ДПС права складати протоколи саме за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності (Кодекс України про адміністративні правопорушення).

3. Штрафи за неподання статистичної та фінансової звітності до органів статистики. За неподання органам державної статистики даних для проведення держстатспостережень, або подання їх не в повному обсязі, з недостовірними даними, не за формою чи із запізненням, накладається адмінштраф від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170–255 грн), а за повторне протягом року — від 15 до 25 нмдг (255–425 грн) згідно зі ст. 186-3 КУпАП (ст. 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Такі штрафи накладають керівник спеціально уповноваженого центрального органу у сфері статистики та його заступники, а також уповноважені посадові особи, без звернення до суду, на підставі ст. 244-3 КУпАП (ст. 244-3 КУпАП).

4. Чи можна уникнути штрафів, подавши пояснення через воєнний механізм. Законодавство дозволяє платникам, які через наслідки збройної агресії втратили можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, отримати тимчасове звільнення від їх виконання, включно зі звільненням від штрафів за несвоєчасне подання звітності та сплату податків, якщо буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю виконання обов’язків (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для цього подається заява та підтвердні документи за Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225, а контролюючий орган розглядає їх до 20 календарних днів, за потреби — із продовженням процедури до 50 днів (наказ Мінфіну від 29.07.2022 №225). Такий механізм реально працює лише щодо тих строків і тих податкових обов’язків, де саме воєнні події об’єктивно завадили виконанню; самі по собі пояснення без документального підтвердження воєнних наслідків не звільняють від штрафів.

5. Вплив старих порушень на перехід на єдиний податок. Для переходу юрособи на 3 групу єдиного податку однією з обов’язкових умов є відсутність податкового боргу на дату подання заяви про перехід, про що прямо йдеться в описі вимог до платників 3 групи (пп. 3 п. 291.4 ПКУ). Податковий борг у таких випадках виникає саме після винесення ППР із сумами штрафів та/або донарахувань і несплати цих сум у встановлений строк; сам факт неподання звітності без нарахованих зобов’язань формально ще не створює борг. Однак на практиці для безперешкодного переходу на єдиний податок підприємству доцільно: подати всю прострочену податкову звітність, дочекатися можливих ППР, оперативно сплатити визначені суми та переконатися у відсутності податкового боргу в інтегрованій картці платника, а вже потім подавати заяву на перехід на 3 групу без ПДВ.

Перед поновленням діяльності варто поетапно подати всю прострочену звітність, за потреби скористатися воєнним механізмом звільнення від відповідальності, врегулювати можливі борги й лише після цього планувати перехід на спрощену систему.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?