Хто відповідає за укриття: орендодавець чи орендар приміщення

Сам факт оренди не звільняє СГ від організації безпеки своїх клієнтів.

Обов’язок захисту людей розділений: орендар (як роботодавець) зобов’язаний організувати безпеку та евакуацію своїх працівників і відвідувачів в укриття. Орендодавець (як власник чи балансоутримувач) зобов’язаний утримувати й надавати безперешкодний доступ до укриття, лише якщо воно фактично є на території. Примусово зобов'язати орендодавця будувати чи облаштовувати нове укриття орендар не може, якщо це прямо не закріплено договором оренди.

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, п. 2-1, 4 ч. 1 ст. 20 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n363:

• суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити засобами колективного захисту всіх своїх працівників, а для об’єктів і місць із масовим перебуванням людей — також і відвідувачів;
• саме роботодавець організовує евакуацію персоналу та відвідувачів у разі небезпеки чи сигналів тривоги;
• орендар повинен затвердити інструкцію щодо дій персоналу під час повітряної тривоги, визначити маршрути руху до безпечного місця та зупиняти роботу / направляти людей в укриття.

Якщо на орендованій території укриття немає, орендар має з’ясувати наявність найближчих доступних споруд фонду захисних споруд цивільного захисту за межами промзони або організувати безпечний простір у приміщенні. При цьому самовільно переобладнувати орендоване приміщення під укриття без письмової згоди орендодавця заборонено (ст. 778 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781).

https://7eminar.ua/news/25610-fop-orenduje-castinu-primishhennya-xto-povinen-zabezpeciti-ukrittya

Обов’язки орендодавця (як власника території / нерухомості)
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, ч. 8, 18 ст. 32:

• утримання у готовності та експлуатація захисних споруд покладаються на їхніх власників, користувачів або юридичних осіб, на балансі яких вони перебувають;
• чинне законодавство не покладає на орендодавця безумовного обов’язку за власний кошт будувати чи облаштовувати укриття виключно через факт здавання приміщень у найм.

Якщо укриття (сховище, ПРУ, найпростіше укриття) на промзоні Є:

Безперешкодний доступ через КПП:

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, ч. 16, 17 ст. 32, до об’єктів фонду захисних споруд, що приведені в готовність, має бути забезпечений цілодобовий та безперешкодний доступ. Орендодавець не має права блокувати пропускною системою чи зачиняти укриття для працівників та відвідувачів орендаря під час сигналу тривоги.

Спільне утримання:

У разі використання одного об’єкта фонду захисних споруд кількома суб’єктами вони беруть участь у його утриманні відповідно до укладених між ними договорів (Кодекс цивільного захисту України, ч. 9 ст. 32). Тобто орендодавець та орендар можуть врегулювати витрати на обслуговування укриття у договорі оренди чи окремій угоді.

Якщо укриття на території промзони НЕМАЄ:

• Орендодавець не зобов'язаний його створювати, якщо це не було гарантовано умовами договору оренди;
• Орендар зобов'язаний знайти альтернативні об'єкти фонду захисних споруд у пішохідній доступності за межами території промзони (врахувавши пропускний режим, щоб люди могли оперативно вийти за межі КПП);
• Якщо через відсутність укриття орендар об'єктивно не може використовувати орендоване приміщення за призначенням (наприклад, діяльність заборонена без наявності захисту або робота постійно простоює), сторони можуть домовитися про зменшення орендної плати (ч. 4 ст. 762 ЦКУ) або розірвати договір оренди.
• Перестати платити оренду в односторонньому порядку без внесення змін до договору чи судового рішення є значним юридичним ризиком.

Раді допомогти, звертайтесь ще!