Обов’язки роботодавців щодо укриттів під час повітряної тривоги

https://7eminar.ua/news/25633-bezpecnii-prostir-yaki-vimogi-diyut-de-otrimati-pokaznik-tisku-vibuxu

Облаштувати укриття до 4 грудня 2026 року потрібно тим суб’єктам господарювання, які планують продовжувати роботу під час жовтого рівня тривоги; якщо укриття немає, після цієї дати роботу під час будь-якої повітряної тривоги потрібно припиняти, а заяви працівників про добровільну відмову йти в укриття не звільняють роботодавця від відповідальності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.09.2026 №1092 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2026 №1128, вимога щодо укриття до 4 грудня 2026 року пов’язана з можливістю не переривати діяльність під час жовтого рівня загрози — дронової небезпеки. Якщо підприємство припиняє роботу після оголошення тривоги та направляє працівників до найближчого зовнішнього укриття, обов’язку будувати або облаштовувати власне укриття немає.

До 4 грудня 2026 року діє перехідний період, протягом якого працювати під час жовтого рівня можна без повноцінного укриття за наявності згоди трудового колективу, оформленої протоколом зборів, та облаштованого безпечного простору. Йдеться про захищену зону без вікон, погоджену з балансоутримувачем.

З 4 грудня 2026 року продовжувати діяльність під час жовтого рівня дозволено лише за наявності тимчасового або постійного укриття — захисної споруди чи споруди подвійного призначення — безпосередньо у приміщенні, будівлі або на території об’єкта. Укриття в сусідній школі, лікарні чи іншій будівлі формально не надає права продовжувати роботу. Під час червоного рівня тривоги — ракетної небезпеки або масованої дронової атаки — усі підприємства зобов’язані припинити роботу, а працівники мають негайно перейти до укриття.

На вході до кожного об’єкта вже має бути інформаційна табличка розміром 100 × 60 см з одним із написів: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям». Цю вимогу передбачено постановою КМУ №1128. Також потрібно видати внутрішній наказ і затвердити інструкцію або правила дій: призначити відповідальну особу за моніторинг та оповіщення, визначити маршрути евакуації й порядок дій персоналу під час жовтого та червоного рівнів. На об’єкті має діяти система внутрішнього оповіщення працівників і відвідувачів про небезпеку.

Окремих штрафів постанови №1092 та №1128 не встановлюють. Однак продовження роботи магазину під час тривоги після 4 грудня без укриття порушує статтю 153 Кодексу законів про працю України (КЗпП) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 та статтю 13 Закону України «Про охорону праці». Роботодавець не має права вимагати виконання роботи, яка становить явну небезпеку для життя.

За порушення вимог законодавства про охорону праці частиною 5 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#Text передбачено штраф для посадових осіб або ФОП від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 340 до 680 грн. За порушення правил безпеки споживачів Держпродспоживслужба або інші органи контролю можуть тимчасово припинити діяльність торгового об’єкта до усунення недоліків відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text.

У разі влучання, руйнування, поранення чи загибелі людей виникає ризик персональної кримінальної відповідальності керівника за статтею 271 Кримінального кодексу України (ККУ). Порушення вимог законодавства про охорону праці, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами або обмеженням чи позбавленням волі на строк до 7 років. Підприємство також несе матеріальну відповідальність за шкоду життю та здоров’ю працівників.

Відмова працівників залишати магазин не скасовує встановленого порядку дій. Стаття 159 КЗпП та стаття 14 Закону України «Про охорону праці» зобов’язують працівників дбати про особисту безпеку, дотримуватися вимог нормативних актів з охорони праці та внутрішніх правил роботодавця. Якщо наказом передбачено, наприклад, після оголошення тривоги завершити розрахункову операцію, знеструмити приміщення та пройти до укриття, невиконання цього розпорядження є порушенням трудової дисципліни.

До працівника, який ігнорує обов’язкову евакуацію, застосовують дисциплінарні стягнення: догану або звільнення за систематичне невиконання трудових обов’язків відповідно до статті 147 та пункту 3 статті 40 КЗпП. При цьому роботодавець не повинен просто виставляти людей на вулицю під час небезпеки. У наказі потрібно визначити маршрут до конкретного укриття або внутрішнього безпечного простору.

Письмові заяви про бажання залишатися на робочому місці під час тривоги не захищають роботодавця від відповідальності. За статтею 9 КЗпП умови договорів і заяв, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними. Стаття 153 КЗпП покладає обов’язок забезпечення безпеки на роботодавця, тому працівник не може відмовитися від гарантій власної безпеки шляхом написання розписки.

Згода трудового колективу до 4 грудня дозволяє працювати за жовтого рівня лише разом із виконанням вимог постанови №1128 — за наявності визначеного безпечного простору та дотримання встановлених алгоритмів. Після 4 грудня персональні заяви «прошу дозволити мені працювати під час тривоги на власний ризик» не легалізують роботу об’єкта без укриття. Якщо працівник зазнає травм під час обстрілу, прокуратура та Держпраці кваліфікуватимуть дії роботодавця як допуск до роботи в небезпечних для життя умовах за статтею 271 ККУ.

Якщо власного укриття немає, після 04.12.2026 потрібно діяти за наказом про зупинення роботи під час повітряної тривоги як жовтого, так і червоного рівня, з яким персонал ознайомлений під підпис. Час вимушеного перебування працівників у зовнішньому укритті табелюють та оплачують як простій не з вини працівника — не менше 2/3 окладу відповідно до статті 113 КЗпП або в повному обсязі, якщо це передбачено колективним договором.

Раді допомогти, звертайтесь ще!