Дисконтування і списання заборгованості: поради для підприємств

Дисконтувати ні кредиторську заборгованість за рахунком 631, ні дебіторську за рахунком 361 лише через те, що їм більше року, не потрібно; списати заборгованість як таку, за якою сплив строк позовної давності, зараз можна тільки після фактичного спливу 3 років з урахуванням «паузи» 02.04.2020–03.09.2025, або за іншими законними підставами (прощення боргу, ліквідація контрагента тощо).

Обґрунтування

1. Дисконтуванню підлягає тільки довгострокова грошова заборгованість. За національними стандартами довгострокова дебіторська заборгованість та довгострокові зобов’язання відображаються за теперішньою (дисконтованою) вартістю, а довгостроковість означає, що погашення відбудеться після 12 місяців з дати балансу, при цьому визначений конкретний строк платежу в майбутньому (п. 12 НП(С)БО 10, п. 9 НП(С)БО 11). Факт, що борг «висить» більше року, але строк оплати був, наприклад, 30 днів і давно минув, означає прострочену поточну заборгованість, а не довгострокову, тому вона не дисконтується.

2. Кредиторська заборгованість за рахунком 631, що прострочена, не дисконтується. Якщо за договором строк оплати постачальнику був до 12 місяців, така заборгованість є поточною; її прострочення не перетворює її на довгострокову, отже дисконтування не застосовується навіть якщо боргу вже більше року. Дисконтування по 631 рахунку може виникати лише тоді, коли за договором чітко встановлено дату грошового погашення, що припадає більш як через 12 місяців від дати балансу.

3. Дебіторська заборгованість за рахунком 361 дисконтується тільки за наявності довгострокового грошового строку. Якщо контрагент повинен сплатити гроші через строк, встановлений договором, який перевищує 12 місяців з дати балансу, і це саме грошове погашення, така довгострокова дебіторська заборгованість підлягає дисконтуванню за правилами НП(С)БО 10. Якщо ж строк оплати був до року і просто минув, а борг не сплачено, це прострочена поточна дебіторка, і вона не дисконтується.

4. Списання заборгованості за строком позовної давності з урахуванням «паузи». Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ), але його перебіг був призупинений на період карантину та воєнного стану, фактично з 02.04.2020 по 03.09.2025, після чого перебіг поновлено Законом №4434-IX («Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ). Отже, заборгованість давністю 3 чи 6 календарних років ще не обов’язково досягла кінця позовної давності: потрібно окремо розрахувати строк з урахуванням періоду зупинення. Списати кредиторську чи дебіторську заборгованість можна або після реального спливу позовної давності, або за іншими законними підставами (наприклад, письмове прощення боргу кредитором, ліквідація чи банкрутство контрагента, що документально підтверджені), оформлюючи рішення інвентаризаційними матеріалами і бухгалтерською довідкою.

Перед рішенням про дисконтування чи списання визначте договірний строк погашення та окремо розрахуйте фактичний строк позовної давності з урахуванням «замороженого» періоду.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?