Податкові ризики та дисконтування заборгованості по фінансовій допомозі

Прострочену заборгованість за виданими поворотними фіндопомогами не дисконтують, договори без конкретної дати повернення створюють ризик перекваліфікації заборгованості як довгострокової при фіксації чіткої дати в майбутньому, а систематичне надання ПФД пов’язаним особам може викликати претензії щодо дисконтування та, для єдинників, — щодо забороненої фінансової діяльності.

Обґрунтування

1. Чи дисконтувати прострочену дебіторську заборгованість за виданою ПФД.
   Дисконтуванню за національними стандартами підлягає тільки довгострокова заборгованість із чітко визначеною датою погашення, яка віддалена більш ніж на 12 місяців від дати балансу, і якщо погашення відбувається грошима (фінансовий інструмент) (п. 12 НП(С)БО 10, п. 4, 9 НП(С)БО 11). Прострочена заборгованість за виданою ПФД, у якої строк оплати вже минув, не дисконтується, оскільки дата погашення не в майбутньому, а в минулому, і така заборгованість обліковується як поточна прострочена, а не довгострокова.

2. Договори без конкретної дати повернення, що діють більше року: ризики.
   Строк повернення ПФД законом не обмежений, але для коректного обліку в договорі обов’язково має бути визначений строк, на який її видано; саме наявність визначеної в майбутньому дати погашення й перевищення інтервалу «більше 12 місяців від дати балансу» роблять заборгованість довгостроковою та такою, що підлягає дисконтуванню (п. 12 НП(С)БО 10, п. 9 НП(С)БО 11). Якщо в договорі немає конкретної дати повернення (наприклад, «на вимогу») і фактична дія договору триває понад рік, формально немає фіксованої дати майбутнього платежу, тому база для дисконтування відсутня; однак у разі подальшого встановлення чіткої дати погашення на строк понад 12 місяців податкова може наполягати на перекласифікації такої заборгованості як довгострокової та вимагати дисконтування.

3. Постійне надання ПФД пов’язаним підприємствам: бухгалтерсько‑податкові ризики.
   Довгострокова заборгованість за договорами ПФД (у тому числі з пов’язаними особами) підлягає дисконтуванню, а доходи/витрати від дисконтування відображаються у фінрезультаті; ПКУ не встановлює спеціальних коригувань фінрезультату щодо дисконтування довгострокової поворотної допомоги, тож податок на прибуток нараховується за даними бухобліку (Податкова консультація (ЗІР), п.п. 134.1.1 ПКУ). Якщо підприємство постійно видає довгострокові безвідсоткові ПФД пов’язаним особам і не дисконтує їх, є ризик донарахування податку через невідображення доходу від дисконту та перекваліфікації повторюваних короткострокових пролонгацій у фактично довгострокову заборгованість.

4. Окремий ризик для платників єдиного податку при систематичному наданні ПФД.
   Для юридичних осіб — платників єдиного податку надання ПФД допустиме, але за умови, що це не відбувається на постійній основі; систематичне надання допомоги може бути розцінене як діяльність у сфері фінансового посередництва, що заборонена для єдинників (пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ). У такому випадку податковий орган може вимагати втрати статусу платника єдиного податку та переведення на загальну систему.

У вашій ситуації ключовим є чітко контролювати умови строків у договорах ПФД і належно застосовувати правила дисконтування лише до дійсно довгострокових боргів.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?