Правила обігу іноземної валюти під час відряджень працівників

Норми прямо не встановлюють «робочі дні» для більшості з цих ситуацій, тому 1–3 питання регулюються переважно внутрішніми документами підприємства та лімітами каси, а щодо 4-го є чіткий граничний строк до кінця місяця, наступного за місяцем завершення відрядження.

Обґрунтування

1. Строк перебування купленої валюти на поточному рахунку.
   Чинні валютні правила дозволяють суб’єкту господарювання купити іноземну валюту для витрат на відрядження та зарахувати її на поточний валютний рахунок, з якого далі проводяться видача готівки чи безготівкові розрахунки, але спеціального граничного строку «зберігання» такої валюти на рахунку не встановлено в жодній із наведених норм (ні в Законі про валюту, ні в Положенні НБУ про валютні операції).
   Тому валюта може знаходитися на рахунку без окремого ліміту за часом, але роботодавець має забезпечити її цільове використання (відрядження) та дотримання податкових строків звітування працівника згідно з пп. 170.9.3 ПКУ.

2. Строк зберігання готівкової валюти в касі юрособи.
   Для суб’єктів підприємницької діяльності НБУ дозволяє банку встановлювати ліміт залишків готівкової іноземної валюти в їх касі, а понадлімітні залишки підлягають повній інкасації до банку не пізніше наступного робочого дня банку, у разі роботи у вихідні та святкові дні – не пізніше наступного робочого дня банку, де вони обслуговуються, що випливає з п. 231 Інструкції, зміненої постановою НБУ № v0145500-18.
   Отже, готівкова інвалюта може зберігатися в касі в межах затвердженого ліміту без окремого строку, а перевищення цього ліміту треба здати до банку не пізніше наступного робочого дня банку, тому на практиці суму під відрядження доцільно видавати працівнику максимально близько до дати виїзду.

3. За скільки днів до відрядження можна видати інвалюту працівнику.
   Спеціальної норми, яка б обмежувала мінімальний або максимальний строк видачі авансу в іноземній валюті до початку відрядження, немає; для готівки загальні строки використання підзвітних сум (2, 10, 30 робочих днів) встановлені лише для окремих господарських цілей у п. 18 розд. ІІ Постанови НБУ № 148, а не саме для відряджень.
   Тому питання «за скільки днів до поїздки видавати валюту» визначається Положенням про відрядження чи іншими локальними актами, але безпечний і звичний підхід – у день або напередодні початку відрядження, щоб не перевищувати ліміт каси й мінімізувати ризики нецільового використання.

4. Строк подання авансового звіту та повернення невикористаної інвалюти.
   Згідно з пп. 170.9.3 ПКУ, працівник зобов’язаний под

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?