Ризики неповерненої позики: податкові та бухгалтерські наслідки підприємства

Списувати позику на дохід і дисконтувати її за вашою ситуацією не потрібно; за нинішніх правил строк позовної давності ще не сплив, тому вимога податківців «списати через 3 роки» буде безпідставною.

Обґрунтування

1. Чому дисконтування тут не застосовується. Дисконтують лише довгострокову заборгованість, коли дата погашення визначена та припадає більш ніж через 12 місяців від дати балансу, як це встановлено для кредиторської заборгованості в п. 9 НП(С)БО 11 та для дебіторської – у п. 12 НП(С)БО 10. За вашим договором борг підлягає поверненню протягом 30 днів з дати вимоги, тобто строк виконання зобов’язання не відтермінований більш ніж на рік. Така заборгованість є поточною, її не класифікують як довгострокову і, відповідно, не дисконтують.

2. Облік боргу в балансі. Поточна кредиторська заборгованість за ПФД обліковується за сумою погашення, тобто за номіналом; прострочення строку повернення не перетворює її на довгострокову і не створює підстав для дисконтування. Аналогічний підхід застосовується до простроченої ПФД: вона залишається поточною кредиторською заборгованістю на субрахунку 685, без доходів/витрат і без податкових наслідків до моменту її прощення чи списання за іншими підставами.

3. Строк позовної давності зараз ще не дав підстав для списання. Загальна позовна давність становить три роки, але її перебіг був зупинений на період карантину та воєнного стану відповідно до п. 12 і 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а відновлено лише Законом №4434-ІХ у 2025 році, який виключив цей пункт з ЦКУ (п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ). Для боргів, що стали простроченими у «період зупинки», трирічний строк фактично почав спливати тільки з набрання чинності Законом №4434, тому зараз вимагати їх списання як таких, за якими «минув трирічний строк», податківці не мають підстав.

4. Коли дохід усе ж з’явиться. Для кредиторської заборгованості дохід у бухобліку визнають тоді, коли зобов’язання вже не підлягає погашенню (зокрема, після спливу позовної давності), і в цьому випадку його суму включають до складу доходу звітного періоду за НП(С)БО 11; для «малодохідника» податок на прибуток повністю ґрунтується на бухобліку. Поки строк позовної давності не сплив і рішення про прощення боргу не прийнято, підстав для включення суми позики до доходів ні в бухобліку, ні в податковому обліку немає.

5. Ризики з боку податкової. Основні можливі претензії:
   • спроба визнати, що строк позовної давності вже минув – її можна відбити, посилаючись на зупинення та відновлення строку;
   • спроба вимагати дисконтування – за наведеними нормами воно стосується лише довгострокових зобов’язань з фіксованою датою погашення, що тут відсутня.

За вашими умовами ви правомірно не дисконтуєте позику та не списуєте її на дохід до фактичного спливу оновленого строку позовної давності або прийняття рішення про прощення боргу.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?