Сертифікати органічного виробництва: облік витрат та нюанси списання

Вартість виїзду інспектора можна розподілити між двома сертифікатами порівну — по 50%, витрати на сертифікацію обліковувати на рахунку 39, а їх списання здійснювати на рахунок 91 щодо виробництва та на рахунок 93 щодо експорту.

Оскільки перевірка й аналіз документації стосувалися обох сертифікатів, розподіл вартості третього акта у співвідношенні 50/50 є економічно обґрунтованим, якщо виконавець не зазначив окрему вартість робіт за кожним із них. Розрахунок потрібно оформити бухгалтерською довідкою як внутрішнім первинним документом з реквізитами, передбаченими ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text.

Застосування рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» обґрунтоване тим, що сертифікати діють понад один рік і забезпечують отримання економічних вигід протягом кількох звітних періодів. Відповідно до опису рахунку 39 в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну №291, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99 та п. 8 НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text такі витрати систематично розподіляються між відповідними періодами. Для виробничого сертифіката строк розподілу становить з 20.08.2026 по 31.12.2027, для експортного — з 20.08.2026 по 20.11.2027.

Витрати на сертифікат відповідності виробництва належать до загальновиробничих витрат на рахунку 91, оскільки підпункт 15.7 НП(С)БО 16 відносить до них витрати на технологічний контроль виробничих процесів та якості продукції. Витрати на сертифікат експортера відображаються на рахунку 93 як витрати, пов’язані зі збутом продукції, відповідно до п. 19 НП(С)БО 16.

За експортним сертифікатом списання не потрібно прив’язувати до номенклатурної групи. У програмі слід зазначити рахунок 93 та статтю «Витрати на сертифікацію / збут». Ці суми є витратами періоду, не формують виробничої собівартості на рахунку 23 і списуються щомісяця рівномірно, незалежно від того, чи здійснювався експорт. Наприкінці місяця вони відносяться на фінансовий результат.

Для виробничого сертифіката можна обрати один із двох способів списання та закріпити його в наказі про облікову політику. За нерегулярного виробництва рекомендованим є розподіл пропорційно фактичному обсягу випуску за встановленою ставкою на тонну або одиницю продукції відповідно до п. 7 НП(С)БО 16. У місяцях без виробництва органічної продукції сума залишається на рахунку 39. Коли продукція виробляється, розрахована частина витрат включається до собівартості випуску безпосередньо або через рахунок 91.

Другий спосіб — рівномірне щомісячне списання на рахунок 91. Для цього в аналітиці рахунку 39 зазначають підрозділ або цех без заповнення номенклатурної групи, оскільки для рахунку 91 вона не є обов’язковим субконто в програмі, а витрати розподіляються за базою цеху. Якщо випуску немає або органічна лінія простоює, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізації поточного періоду відповідно до п. 16 НП(С)БО 16.

Щомісячне списання витрат за експортним сертифікатом — Дт 93 – Кт 39.

Віднесення витрат на збут на фінансовий результат — Дт 791 – Кт 93.

Списання витрат за виробничим сертифікатом пропорційно випуску безпосередньо до виробничої собівартості — Дт 23 – Кт 39.

Списання витрат за виробничим сертифікатом через загальновиробничі витрати або при щомісячному рівномірному розподілі — Дт 91 – Кт 39.

Віднесення нерозподілених постійних загальновиробничих витрат на собівартість реалізації в місяці без випуску — Дт 901 – Кт 91.

Раді допомогти, звертайтесь ще!