Облік бракованої продукції: документи, податки та правильне відображення

Якщо це наднормативний (випадковий) брак

Безпосередньо на виявлений у виробництві браку спеціалісти відділу технічного контролю мають скласти акт про виявлений брак (дефектну відомість, повідомлення про брак) (п. 415 Методрекомендацій № 373). Кожна фірма має право розробити власний варіант такого документа. Водночас рекомендуємо складати його з урахуванням ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення № 88. Заразом, окрім обов’язкових, притаманних первинці реквізитів, у ньому бажано зазначити ще й відомості, зокрема, про: місце та дату виявлення браку; найменування бракованих виробів, їхню кількість та/або обсяг; характеристику дефектів, відхилень від стандартів, через які продукцію визнано бракованою; причини настання браку (наприклад, технологічні, непередбачувані); винну(их) у настанні браку особу/осіб (звісно, якщо винуватця можна взагалі встановити); рішення комісії (скажімо, стягнути брак із винної особи, віднести його на втрати від браку тощо).
На підставі акта про виявлений брак (дефект­ної відомості, повідомлення про брак) додатково у довільній формі ще складають звіт про собівартість браку, де фіксують втрати від забракованої продукції із зазначенням винних осіб і джерел покриття витрат на брак.

Згідно з Інструкцією № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99/conv#n273 у бухобліку узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві (причому незалежно від його виду) на рахунком 24. Витрати, яких зазнало підприємство у зв’язку із появою невиправного (остаточного) браку, збирають у дебеті рахунку 24 на відповідному субрахунку, наприклад, Дт 24/Виріб. Вартість бракованих виробів відображають записом: Дт 24 Кт 23. Втрати від браку можна трохи зменшити, якщо вдасться отримати компенсацію збитків від винуватого працівника (Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” Кт 24) або відшкодування від постачальника проблемного обладнання (Дт 374 “Розрахунки за претензіями” Кт 24) залежно від того, на кому провина за зіпсовану партію виробів. Перевищення вартості остаточного браку над сумами, які зменшують такі втрати від нього (залишок за Кт 24), відносять або до собівартості реалізованої продукції (Дт 90 Кт 24), або до складу інших витрат операційної діяльності (Дт 947 Кт 24).

Податок на прибуток: Наразі р. ІII ПКУ відносно виробничого браку продукції будь­якого різновиду якихось спеціальних правил, у т.ч. коригувань бухфінрезультату, не містить. Тому “браковані” операції в податково­прибуткову обліку всіх прибутківців (як коригувальних, так і безкоригувальних) запливають за правилами бухобліку.

ПДВ: Якщо вартість втрат від виробничого браку не включається до вартості іншої готової продукції (товарів/послуг), що реалізується в оподатковуваних ПДВ операціях, то товари та послуги, використані для виготовлення такого браку, вважаються використаними в негосподарській діяльності. Тому під час списання такого браку необхідно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. При цьому ПДВ нараховується не на всю собівартість забракованої продукції, а лише на вартість товарів і послуг, за якими підприємство сформувало податковий кредит. Зарплата виробничого персоналу, ЄСВ та амортизація до бази для такого ПДВ не включаються. База оподаткування визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості придбаних товарів/послуг, які повністю або частково брали участь у виготовленні забракованої продукції. Якщо брак становить лише частину виробленої партії, компенсуючі ПДВ-зобов’язання нараховуються лише на відповідну частину податкового кредиту. Розрахунок частки та суми ПДВ оформлюється бухгалтерською довідкою. Компенсуючі ПДВ-зобов’язання оформлюються зведеною податковою накладною з типом причини «13», яку складають не пізніше останнього дня місяця, в якому відбулося списання браку.

Приклад проведення: https://7eminar.ua/news/19503-vtrati-vid-braku

Раді допомогти, звертайтесь ще!