Чи потрібно укладати договори суборенди для ФОП

ФОП, який передає орендовані авто далі фізособам, фактично здійснює суборенду, тому в договорах із власником треба передбачити право на піднайм і коректно оформлювати відносини як суборенду, однак сама помилкова назва договору (оренда замість суборенди) без спотворення змісту, зазвичай, не створює окремих податкових наслідків, але несе цивільно-правові ризики щодо дійсності та оскарження таких договорів.

Обґрунтування

1. За змістом операції між ФОП і фізособами відбувається саме суборенда. Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає майно у користування за плату на строк. Коли ФОП сам є орендарем авто, а потім передає це саме майно третім особам за плату, це є піднаймом (суборендою), а не первинною орендою. Для законності такої моделі потрібно, щоб у договорі між власником і ФОП було прямо надано право на піднайм або загальний дозвіл користуватися майном з передачею його іншим особам.

2. Формальна назва договору не змінює його правової природи, головним є зміст. За загальними засадами цивільного права, права й обов’язки сторін визначаються змістом домовленостей, а не назвою договору в «шапці» ЦКУ. Якщо в договорі з фізособою фактично описано, що ФОП надає їй у тимчасове платне користування авто, яке сам орендує, то відносини будуть кваліфковані як суборенда, навіть якщо договір названо «оренда». Ризик тут не податковий, а цивільно-правовий: власник авто може оскаржувати такі договори як укладені з порушенням умов базового договору оренди, якщо там не було дозволу на піднайм.

3. Основні наслідки для ФОП — цивільно-правові, а не податкові. Якщо право суборенди не передбачено й власник про піднайм не знав, можливі:

   • вимога власника розірвати договір оренди з ФОП;
   • претензії до ФОП щодо неправомірного користування майном;
   • вимога відшкодування збитків у разі пошкодження авто орендарями-фізособами.
     Для самого ФОП-єдинника дохід від таких операцій, навіть при формальній «неправильній» назві договору, усе одно буде доходом від надання майна в користування, і він обліковується в межах обраного виду діяльності за правилами спрощеної системи, якщо фактично відбувається платне надання авто в користування, а не інша операція.

4. Рекомендовано адаптувати договірну базу під реальний зміст операцій. Щоб мінімізувати ризики, варто:

   • у договорах з власником прямо передбачити право ФОП передавати авто в піднайм;
   • в нових договорах з клієнтами-фізособами вживати коректний термін «суборенда» або чітко описати, що ФОП є орендарем і передає авто в тимчасове платне користування на підставі свого договору оренди.
     Це зменшить шанси успішного оскарження договорів та претензій щодо перевищення повноважень ФОП як орендаря.

Коригування назв і умов договорів під фактичну модель роботи зараз дасть змогу уникнути майбутніх спорів з власником авто та контрагентами.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?