Можливі наслідки розподілу витрат на доставку при перевірці

Розподіл транспортних витрат за різними базами для митного та бухгалтерського обліку допускається і сам по собі не створює підстав для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 та ст. 50 Митного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text митна вартість застосовується виключно для митних цілей, зокрема для нарахування ввізного мита, імпортного ПДВ та ведення митної статистики. Вона не є тотожною первісній вартості товарів у бухгалтерському обліку. Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до митної вартості включаються фактичні витрати на транспортування до митного кордону України. Якщо в одному контейнері перевозяться кілька партій товару, розподіл транспортних витрат між окремими митними деклараціями пропорційно вазі є звичайною практикою для цілей митного оформлення.

Під час митної перевірки контролюється відповідність сум транспортних витрат, зазначених у митних деклараціях, довідці про транспортні витрати та документам перевізника. Те, яким способом підприємство надалі розподіляє транспортно-заготівельні витрати у бухгалтерському обліку, не належить до предмета контролю митних органів. Ризик може виникнути лише тоді, коли сума витрат на доставку, заявлена при митному оформленні, не відповідає первинним документам перевізника або при її розподілі допущено арифметичні помилки.

Формування первісної вартості імпортних запасів здійснюється відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text. Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 транспортно-заготівельні витрати включаються до первісної вартості запасів. Якщо такі витрати стосуються кількох партій або найменувань товарів, вони можуть розподілятися із застосуванням економічно обґрунтованої бази, зокрема пропорційно вартості, кількості чи вазі. Тому розподіл транспортних витрат пропорційно вартості товарів є допустимим способом бухгалтерського обліку.

Базою оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Тому відсутні підстави вимагати, щоб порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат у бухгалтерському обліку повністю відповідав порядку їх розподілу для визначення митної вартості, якщо обраний метод відповідає НП(С)БО 9 та закріплений у наказі про облікову політику підприємства.

Якщо товари за п'ятьма митними деклараціями реалізуються у різних звітних періодах, застосування різних баз розподілу може призвести до незначної різниці у розмірі собівартості реалізації окремих партій між періодами. Водночас використання бази розподілу пропорційно вартості відповідає вимогам НП(С)БО 9 і саме по собі не свідчить про заниження фінансового результату.

Податковий кредит з ПДВ за імпортованими товарами формується на підставі належним чином оформлених митних декларацій, що підтверджують сплату податку до бюджету, відповідно до п. 198.6 та п. 201.12 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Спосіб розподілу транспортно-заготівельних витрат у BAS не впливає на суму імпортного податкового кредиту, відображеного у рядку 11 декларації з ПДВ.

Для уникнення спорів необхідно, щоб у наказі про облікову політику був визначений спосіб розподілу транспортно-заготівельних витрат, наприклад пропорційно вартості запасів. Також загальна сума транспортних витрат, включена до первісної вартості товарів у BAS, повинна повністю відповідати сумі, зазначеній у первинних документах перевізника за всіма п'ятьма партіями товару.

Раді допомогти, звертайтесь ще!