Договір-доручення для ФОП: сплата комунальних послуг без доходу

Юридично норма п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України дозволяє посередникам включати до доходу лише суму винагороди, проте на практиці застосовувати договір доручення на оплату комунальних послуг між суборендодавцем і суборендарем вкрай ризиковано. Податкові органи розцінюють подібні конструкції як удавані правочини для уникнення оподаткування і визнають транзитні суми або доходом ФОП у повному обсязі, або цивільним доходом фізичної особи.

Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України у разі надання послуг за договорами доручення, комісії чи агентськими договорами доходом платника єдиного податку є виключно сума отриманої винагороди. Тобто кошти, які передаються для виконання доручення (транзитні суми), до оподатковуваного доходу не входять. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038

Чому виникає податковий ризик з комунальними платежами:

• Юридична невідповідність предмету договору: Споживачем послуг перед постачальниками або основним орендодавцем юридично виступає або власник приміщення, або орендар (суборендодавець). Суборендар безпосереднього зобов’язання перед комунальними підприємствами не має, тому він не може видати правомірне «доручення» сплатити за нього послуги, рахунки за якими виставлені не на його ім’я.
• Перекваліфікація договору: Під час документальної перевірки контролюючі органи з високою ймовірністю визнають такий договір доручення удаваним правочином, спрямованим на приховування фактичної компенсації витрат за орендою.
• Фіскальні наслідки перекваліфікації:
  
  • Варіант А (позиція ДПС у ЗІР, категорія 107.01.03 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42444): окремо компенсовані/відшкодовані комунальні платежі розглядаються податковою не як підприємницький дохід, а як цивільний дохід фізичної особи. Це загрожує донарахуванням ПДФО 18% та військового збору 5% на всю суму таких компенсацій.
  • Варіант Б: податківці вимагатимуть включення всієї суми, що зайшла на рахунок ФОП, до складу доходу платника єдиного податку 3 групи за обраною ставкою (3% або 5%) без права зменшення її на транзитні витрати.

Щоб уникнути подвійних трактувань та претензій ДПС, у практиці оренди/суборенди використовують модель із двокомпонентною орендною платою:

1. У договорі суборенди прописується, що орендна плата складається з двох частин:
   
   • фіксованої (базова плата за користування приміщенням);
   • змінної (еквівалентної вартості фактично спожитих комунальних послуг за розрахунковий період).
2. У рахунках та первинних документах (актах наданих послуг) усе формулюється єдиним рядком: «Орендна (суборендна) плата за [місяць/рік]» без виокремлення рядків «компенсація» чи «відшкодування комунальних послуг».
3. Вся отримана сума на законних підставах оподатковується єдиним податком 3 групи (3% або 5%) як виручка за послуги з надання майна в суборенду (КВЕД 68.20), що повністю нівелює ризик претензій контролюючих органів щодо 18% ПДФО та 5% військового збору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!