Конвертація заборгованості в статутний капітал: ризики та наслідки

Товариство може конвертувати заборгованість за процентами в статутний (або додатковий) капітал без участі банку, якщо це допускають корпоративні документи, а спеціального обов’язку щодо обслуговування такого договору через банк тепер немає; відповідальність настає лише за порушення діючих вимог валютного законодавства, а не за невиконання скасованих процедур реєстрації.

Обґрунтування

1. Валютний контроль щодо договорів позики спростили. Раніше окремі кредитні договори з нерезидентами підлягали реєстрації та обслуговувались через уповноважений банк. Нині механізм відповідальності побудований на дотриманні загальних вимог валютного законодавства та строків розрахунків, а не на формальному виконанні вже скасованих процедур. За порушення вимог валютного законодавства до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовуються штрафні санкції у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, що встановлено Законом № 2473-19. Якщо нині немає норми, яка зобов’язує проводити конвертацію боргу в капітал через конкретний банк або реєструвати таку операцію в НБУ, саме по собі невиконання старої процедури не утворює складу порушення.

2. Види відповідальності за валютні порушення та роль НБУ. За порушення вимог валютного законодавства до юридичних осіб застосовуються лише штрафні санкції, а до фізичних та посадових осіб – адміністративні штрафи за нормами КУпАП, зокрема за незаконні валютні операції та порушення порядку їх здійснення, як передбачено статтею 14 Закону № 2473-19 та статтями 162, 162¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення. НБУ зараз здійснює нагляд через уповноважені установи і може застосовувати заходи впливу переважно до банків та інших уповноважених установ, тоді як штраф до юридичних осіб (боржників) застосовує податковий орган. Тому ризик відповідальності виникає лише тоді, коли сама операція з конвертації боргу порушує діючі обмеження (наприклад, заборону певних валютних операцій), а не через неучасть банку як такого.

3. Обмін «борг → корпоративні права» як валютна операція. Передача нерезидентом права вимоги (процентів) в обмін на збільшення його частки в капіталі товариства є операцією з валютними цінностями в розумінні валютного законодавства, але не є «незаконною» сама по собі. Незаконність виникає, коли:

   • операція здійснюється всупереч прямій забороні або обмеженню;
   • або проводиться поза встановленим порядком, наприклад з використанням іноземної валюти як засобу платежу всупереч правилам. За незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави передбачено штраф з конфіскацією валютних цінностей згідно зі статтею 162 КУпАП, а за порушення порядку здійснення валютних операцій – штраф на посадових осіб та ФОП за статтею 162¹ КУпАП. Якщо учасники оформлюють конвертацію боргу корпоративним рішенням та відображають її в обліку й реєстрах без фактичного незаконного обороту валюти, склад таких правопорушень, як правило, відсутній.

4. Конвертація боргу в капітал як цивільно-правова операція. Чинне корпоративне законодавство дозволяє формувати статутний або додатковий капітал, у тому числі й за рахунок внесення майнових прав, наприклад, прав вимоги заборгованості товариства перед учасником, як передбачено Законом № 2275-19. Для цього необхідно:

   • щоб статут допускав формування відповідного виду капіталу;
   • щоб загальні збори учасників прийняли рішення про збільшення капіталу в обмін на внесення прав вимоги;
   • оформити акт передачі майнових прав і відобразити операцію в обліку (зменшення зобов’язань і збільшення капіталу). Форма і спосіб такої конвертації не прив’язані законом до здійснення через конкретний банк, якщо не відбувається реальний рух іноземної валюти.

5. Оцінка ризику відсутності повідомлень до НБУ і банку. Нині санкції за валютні порушення для юридичних осіб складають до 100 % суми операції, проведеної з порушенням, як це передбачено частиною четвертою статті 14 Закону № 2473-19. Проте застосувати такий штраф можливо лише у разі виявлення факту порушення саме діючих вимог (наприклад, ліміту, заборони певної операції, обов’язкового порядку проведення). Якщо обов’язку реєструвати кредитний договір і проводити будь-які зміни по ньому через уповноважений банк більше немає, конвертація боргу в капітал без участі банку не створює окремого складу правопорушення, а ризики обмежуються загальними вимогами до валютних операцій і корпоративного оформлення.

Правильне документальне оформлення конвертації боргу та відсутність порушення діючих валютних заборон мінімізують негативні наслідки.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?