Як правильно діяти при помилковій податковій накладній ПДВ

Подавати уточнюючу декларацію за липень із включенням помилкової ПН не потрібно; у липні показуєте лише правильну ПН, а РК на «обнулення» помилкової ПН відображаєте у декларації за серпень у рядку 7.1 зі знаком «мінус» без впливу на підсумкові зобов’язання, орієнтуючись на дані первинних документів, а не на всі зареєстровані в ЄРПН документи.

Обґрунтування

1. Дані декларації формують за первинними документами, а не за всіма ПН в ЄРПН. У податковій звітності з ПДВ відображають обсяги постачання і ПДВ за ПН, складеними на підставі первинних документів. Помилково складена ПН, яка не відповідає фактичній операції (у вашому випадку — на неправильного покупця), та РК до неї не підлягають відображенню в декларації, оскільки вони не підтверджені первинними документами. Такий підхід відповідає вимогам Податкового кодексу щодо ведення обліку ПДВ та формування податкової звітності на підставі належно оформлених первинних документів (Податковий кодекс).

2. Помилкова ПН не включається до декларації, навіть якщо вона зареєстрована. Податківці самі роз’яснювали, що обсяги постачання та сума ПДВ, зазначені у помилковій ПН і РК до неї, не відображаються в декларації, бо декларація базується на ПН, складеній на підставі реальної госпоперації, а помилкова — такою не є. Отже, у липневій декларації ви відображаєте лише правильну ПН (на фактичного платника), а помилкова ПН на неплатника в декларацію не потрапляє, незважаючи на її реєстрацію в ЄРПН.

3. РК на «обнулення» помилкової ПН показують у періоді реєстрації, без впливу на підсумкові зобов’язання. Розрахунок коригування, яким ви обнуляєте помилкову ПН, реєструється датою складання та має відображатися у декларації того періоду, в якому його зареєстровано, в розділі коригувань (рядок 7.1) зі знаком «мінус». Щоб уникнути заниження податкових зобов’язань та перекосів ΣПеревищ у СЕА ПДВ, такий мінусовий РК до помилкової ПН можна показати в рядку 7.1, але технічно не включати його до підсумкового рядка 9, тобто не зменшувати суму ПЗ за період. Це узгоджується з тим, що ані помилкова ПН, ані РК до неї не впливають на реальні податкові зобов’язання, оскільки не було відповідної господарської операції (постанова КМУ від 16.10.2014 №569 визначає алгоритм ΣПеревищ, який можна «нейтралізувати» коректним відображенням ПН/РК у декларації).

4. Вимога інспектора подати уточнюючу декларацію на всю суму ПН із ЄРПН суперечить підходу до помилкових ПН. Вимога «добити» декларацію до всіх сум, що є в ЄРПН, включно з помилковою ПН, призведе до штучного завищення зобов’язань, яких фактично не було. Якщо навіть ви технічно можете перекрити таке завищення податковим кредитом, закон не зобов’язує відображати помилкову операцію в декларації. У разі спору доцільно письмово викласти свою позицію, посилаючись на те, що декларація формується за первинними документами, а помилкова ПН і РК до неї не відповідають фактичній операції, а тому не підлягають декларуванню.

5. Вплив на СЕА ПДВ і ΣПеревищ контролюють через коригування, а не через штучне завищення зобов’язань. Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ №569, не містить виключень із розрахунку ΣПеревищ для помилкових ПН до моменту їх коригування, тому система спочатку «бачить» помилкову ПН. Але саме для цього складається й реєструється РК на «обнулення», а його відображення у декларації як технічного коригування (без зміни підсумкових ПЗ) дозволяє уникнути перекосів у ліміті та одночасно не задекларувати неіснуючі зобов’язання.

У вашій ситуації коректно: у липні відобразити тільки правильну ПН, а в серпні показати від’ємний РК до помилкової ПН у рядку 7.1 зі знаком «мінус» без впливу на підсумкову суму ПДВ до сплати, не подаючи уточнюючу декларацію за липень лише через вимогу інспектора.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?