Нульові декларації: які наслідки для підприємства у 2024 році

Для 2024 року краще подати нульові декларації, штраф за прострочку можливий, але є воєнні послаблення й загальне правило строків давності, тож ризик обмежений і подання зараз безпечніше, ніж подальше ігнорування вимоги податкової.

Обґрунтування

1. Яка відповідальність за несвоєчасне подання декларацій. За неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій або іншої звітності, обов’язок подання якої передбачений ПКУ, передбачений штраф 340 грн за кожну декларацію, а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн за кожну наступну декларацію за будь‑яким податком, якщо вже було застосовано штраф за таке саме порушення (п. 120.1 Податкового кодексу України). Тобто формально за прострочену нульову декларацію з податку на нерухомість або з плати за землю можуть нарахувати 340 грн за кожну.

2. Строки давності і ризик «безстрокової» перевірки при неподанні. Якщо декларація взагалі не подається, податкова має право визначити податкові зобов’язання без обмеження строками давності, оскільки у випадку неподання декларації строки за загальним правилом не застосовуються (п. 102.2 ПКУ). Подання навіть нульової декларації запускає відлік 1095 днів для перевірок за цим періодом (ст. 102 ПКУ), що зменшує ризики на майбутнє.

3. Воєнні послаблення щодо відповідальності. Якщо у платника реально не було можливості своєчасно подати звітність через воєнний стан (евакуація, знищення офісу, відсутність доступу до документів тощо), і це можна документально підтвердити, він може бути звільнений від штрафів за умови виконання обов’язків протягом визначеного строку після відновлення можливості (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для цього діє спеціальний Порядок Мінфіну щодо підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків, затверджений наказом №225, але це вже окремий, більш трудомісткий шлях.

4. Чому податкова «не чіпає» 2023 рік, але вимагає 2024. Після відновлення перебігу строків давності з 01.08.2023 основна увага перевірок і контролю зосереджена на періодах 2023–2026 років; при цьому контролюючий орган може обирати, за які саме роки зараз вимагати звітність, виходячи з внутрішніх пріоритетів (Закон №3219-ІХ). Те, що 2023 рік поки не вимагають, не означає повної відсутності ризиків, але якщо за 2023 уже подані нульові декларації, то податковий обов’язок за цим роком виконаний.

5. Практичний висновок: що краще зробити зараз. З урахуванням того, що: а) за 2023 рік нульові декларації вже подані; б) за 2024 рік податкова прямо вимагає подати звітність; в) неподання залишає період «відкритим» без строку давності, — оптимально зараз подати нульові декларації за 2024 рік з податку на нерухомість і плати за землю. Можливий наслідок — нарахування штрафу 340 грн за кожну прострочену декларацію за п. 120.1 ПКУ, але це менший ризик, ніж подальше ігнорування вимоги контролюючого органу та відсутність завершеного податкового періоду.

Подання зараз нульових декларацій за 2024 рік дасть змогу формально закрити обов’язок, обмежити строк можливих перевірок і, навіть у разі штрафу, мінімізувати довгострокові ризики.