Податкові наслідки часткового повернення та продовження фінансової допомоги

Краще вазагалі лишити договір простроченим.

1. Наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 немає спецправил (в т.ч. податкових різниць) для операцій з поворотною фіндопомогою. Тому її слід обліковувати в податково-прибутковому обліку за правилами бухобліку. До речі, вказували на це й контролери у категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720.

Згідно з нацстандартами суми, які позичальник відповідно до договору повинен повернути у визначений строк позикодавцю, є зобов’язаннями (п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o14). При цьому ані доходи в сумі отриманої позики, ані витрати при її поверненні позичальник не повинен визнавати (п. 5 НП(С)БО 15 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text, пп. 9.3 НП(С)БО 16 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text).

Тобто отримання короткострокової позики (тобто тої, в якої строк погашення менше 12 місяців з дати балансу) позичальник в бухобліку показує шляхом збільшення своїх зобов’язань (наприклад, запис може бути таким: Дт 311 Кт 685).

Відповідно її погашення (нехай навіть не у строк, передбачений договором) в бухобліку проводять тільки як «закриття» раніше визнаного зобов’язання (Дт 685 Кт 301, 311).

У позичальника ситуація аналогічна. Видачу позики він показує так: Дт 377 Кт 311. А її повернення (в т.ч. й часткове і не в строк передбачений договором) фіксують так: Дт 311 Кт 377.

Також зауважимо, що згідно з п. 9 НП(С)БО 11 довгострокові зобов'язання (тобто ті, у яких строк погашення більше 12 місяців з дати балансу) треба відображати в балансі за їх теперішньою (тобто дисконтованою) вартістю. При цьому вид заборгованості (тобто вона короткострокова чи довгострокова) слід визначати на момент її виникнення. Тобто зобов’язання вважають довгостроковим, якщо від початку договірний строк його погашення був більше 12 місяців. Наприклад, якщо за договором погасити кредиторську заборгованість підприємство мало, приміром, через рік чи півтора. Якщо ж згідно з договором погасити заборгованість підприємство мало в коротші за рік строки, то вона має статус короткострокової. Відповідно дисконтувати її згідно з національними стандартами не потрібно. Той факт, що кредиторку не повернули протягом 1 року, надає їй статусу простроченої заборгованості (тобто такої, за якою минув договірний строк), але ніяк не довгострокової. Тому формально вона не підлягає дисконтуванню ані на етапі її виникнення, ані після спливу 365 днів з моменту її отримання. Погоджуються із такою позицією і суди (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 р. № 640/14503/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96538330).

2. Пролонгувати строк дії договору позики варто тільки на рік. Адже якщо робити це на довший строк, то тоді таку заборгованість формально можна вважати довгостроковою і вона підлягатиме дитсконтуванню як в позикодавця, так і в позичальника.

Більше про дисконтування можна дізнатися за посиланням: https://7eminar.ua/news/2807-diskontuvannya-debitorskoyi-i-kreditorskoyi-zaborgovanostei-formula-stavka-period.

У Вашому випадку, якщо й розглядати питання щодо пролонгації, то краще робити дві додаткові угоди: одну на строк рік (тобто зі строком повернення в 2025 році), другу теж зі строком на рік (тобто зі строком повернення в 2026 році).

3. На наш погляд, в даному разі аби мінімізувати ризик необіхності дисконтування такої позики доречно розглянути просто можливість того, що договір лишиться простроченим. Тобто наразі позичальник погасить частину такої позики. А решта суми далі буде "висіти" допоки її знову не погасять.

Раді допомогти, звертайтесь ще!