Продаж товару в Італії без ввезення в Україну: нюанси ЗЕД

Операцію слід оформити як придбання товару у нерезидента без його ввезення в Україну з подальшим продажем іншому нерезиденту без ввезення товару на митну територію України. Такий продаж не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому податкова накладна, у тому числі «експортна» за ставкою 0%, не складається. Для завершення валютного нагляду за перерахованими постачальнику 17 500 євро необхідне надходження виручки від покупця-нерезидента на рахунок підприємства в Україні.

Нульова ставка ПДВ у цьому випадку не застосовується. Вона передбачена для операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту (пп. 195.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI). У наведеній ситуації товар уже перебуває в Італії, в Україну не ввозиться і з України не вивозиться, тому митного режиму експорту та відповідної митної декларації не буде.

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). Місцем постачання товарів є місце, де вони перебувають на момент їх постачання, а для товарів, що перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою, — місце, де товари перебувають на момент початку їх перевезення або пересилання (п. 186.1 ПКУ). Оскільки товар перебуває в Італії і зі складу постачальника в Італії буде переміщений покупцю також в Італії, місце його постачання знаходиться за межами митної території України.

Отже, податкова накладна на таку операцію не складається: ані за ставкою 20%, ані як експортна за ставкою 0%. Операція з постачання товару, місце постачання якого відповідно до ст. 186 ПКУ знаходиться за межами митної території України, у декларації з ПДВ не відображається.

Щодо валютного нагляду, перерахування у липні 2026 року 17 500 євро нерезиденту за товар є імпортною операцією, за якою товар в Україну не ввозиться. Граничний строк розрахунків становить 180 календарних днів (п. 14² постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18).

Для імпорту продукції без її ввезення на територію України банк завершує валютний нагляд після зарахування на поточний рахунок резидента в банку коштів, що надійшли від нерезидента за продану за межами України продукцію, за умови її продажу в повному обсязі (пп. 5 п. 9 розд. III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7).

Тому для банку необхідно мати документи, які дозволяють простежити весь ланцюг операції: контракт та інвойс італійського постачальника, контракт та інвойс на продаж товару італійському покупцю, документи про фактичну передачу або доставку товару покупцю в Італії (CMR, акт приймання-передачі, транспортний документ тощо) та зарахування виручки від покупця на валютний рахунок підприємства в Україні.

У бухгалтерському обліку перерахована постачальнику валютна передоплата є немонетарною статтею. Тому вартість товару в частині сплаченого авансу визначається із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу і надалі у зв’язку зі зміною валютного курсу не перераховується (п. 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Мінфіну від 10.08.2000 №193).

Облік операції можна провести таким чином: Дт 3712 Кт 312 — перераховано 17 500 євро постачальнику; Дт 281 (або відповідний субрахунок для обліку товарів, що перебувають за кордоном) Кт 632 — оприбутковано товар після набуття права власності; Дт 632 Кт 3712 — зараховано передоплату. При продажу: Дт 362 Кт 702 — визнано дохід від реалізації товару покупцю-нерезиденту; Дт 902 Кт 281 — списано його собівартість; Дт 312 Кт 362 — отримано оплату від покупця.

Якщо покупець здійснює післяоплату, дебіторська заборгованість нерезидента є монетарною статтею, тому за нею визначаються курсові різниці на дату балансу та на дату господарської операції в межах її обсягу (пп. 7, 8 НП(С)БО 21). Позитивні та від’ємні курсові різниці відображаються у складі відповідних доходів або витрат.

У 1С/BAS придбання можна оформити документом «Надходження товарів і послуг» із договором постачальника в євро та без українського ПДВ. Продаж італійському покупцю — документом «Реалізація товарів і послуг», договір також ведеться у валюті розрахунків. Для реалізації зазначається, що операція не є об’єктом оподаткування ПДВ; податкова накладна на підставі документа реалізації не створюється.

Щодо податку на прибуток, дохід від реалізації та собівартість товару формують бухгалтерський фінансовий результат. Якщо підприємство застосовує податкові різниці, додатково слід перевірити статус нерезидентів для визначення необхідності коригувань, передбачених ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Раді допомогти, звертайтесь ще!