Алгоритм дій при втраті товару на відповідальному зберіганні

Щоб обґрунтувати списання товару, знищеного внаслідок обстрілу, підприємству необхідно мати достатню документальну базу. Із документів має бути зрозуміло, який саме товар перебував у зберігача, у якій кількості та вартості, а також що його втрата стала безпосереднім наслідком обстрілу. Оскільки товар на момент події знаходився у зберігача, насамперед слід документально підтвердити факт його передачі та наявність на складі. Для цього використовують договір відповідального зберігання, акт приймання-передачі, накладні та інші документи, за якими можна ідентифікувати передані запаси. Токож від зберігача варто отримати акт про знищення майна, що його склав зберігач. Також треба акт комісії підприємства вашого підприємства, про встановлення факту знищення товару та неможливості його подальшого використа. В акті комісії доцільно зазначити найменування та кількість знищених запасів, їх вартість, обставини події та висновок про неможливість подальшого використання товару.

Додатковими доказами можуть бути матеріали ДСНС, поліції, військової адміністрації або органів місцевого самоврядування, якщо такі документи складалися за результатами обстрілу. Також варто зберегти фото- та відеоматеріали, що фіксують пошкодження складу і товару. Окремо доцільно розглянути отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин. Він може бути додатковим підтвердженням обставин, за яких відбулося знищення майна.

Для списання Вам потрібно провести інвентаризацію, забезпечити наявність підтверджуючих документів (довідка ДСНС, або патрульної поліції), також доцільно отримати сертифікат торгово-промислової палати, списати пошкоджені товари без нарахування ПДВ (пп.32-1 підр2 розділ ХХ). Якщо знищений товар придбавали з ПДВ, керуйтеся спеціальним правилом із пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК. Воно передбачає, що протягом дії воєнного стану товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, які знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили, не вважають такими, що їх використали в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю. Тобто у цьому разі не застосовують пункт 198.5 ПК. Якщо товари куплені ТОВ з ПДВ для оподатковуваних ПДВ операцій, але були знищені або втрачені через форс-мажор (воєнні дії), то такі товари не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях. Для застосування пункту 321 ПКУ обов’язковим є сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує обставини непереборної сили. Інші документи (акти пожежі, листи орендодавця, постанови поліції, накази про інвентаризацію) підтверджують сам факт втрати майна, але для звільнення від ПДВ потрібно саме сертифікат ТПП.

У бухобліку знищення активів унаслідок війни відображається так само, як і знищення внаслідок інших обставин. Тобто балансова вартість знищеного майна списується на витрати, що відображається проводками:Дт 947 — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 (для запасів). Списувати активи з балансу слід, щойно встановлено їх знищення або псування. Тобто тоді, коли вони перестали відповідати критеріям для визнання активом (не можна більше отримати з них економічну вигоду). При цьому логічно прив’язати списання активів до дати, на яку складено акт про інвентаризацію. Саме цей акт засвідчує факт знищення і, відповідно, саме з дати його складання знищене.

Для товарів (запасів) ПКУ не передбачає спеціальних податкових різниць. Списання відображається за правилами бухгалтерського обліку. Вартість знищеного товару списується на витрати (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»). Ці витрати зменшують фінансовий результат до оподаткування.

У разі запитів щодо причин зменшення залишків товарів необхідно надати повний пакет зібраних документів (акти, фотофіксацію і так далі.

Матеріали на платформі: https://7eminar.ua/news/10712-znishheno-poskodzeno-maino-texniku-avtomobili-dokumentaciyu

https://7eminar.ua/news/9792-pidprijemstvo-znishhene-raketoyu-persi-kroki-pislya-obstrilu

Раді допомогти, звертайтесь ще!