Плюси та мінуси співвиконання державного контракту для ТОВ

Співвиконання державного контракту дає змогу ТОВ залучатися до оборонних закупівель без статусу основного виконавця, але водночас воно несе ризики відповідальності перед державним замовником за якість, строки та ціну робіт і товарів, а також ризики участі у спорах і претензіях разом з основним виконавцем.

Обґрунтування

1. Плюси співвиконання державного контракту для ТОВ.
   Для виконавця державного контракту законом прямо передбачено можливість залучати співвиконавців/субпідрядників для виконання оборонного замовлення, тобто участь ТОВ як співвиконавця дає доступ до обсягу робіт/поставок без укладення прямого контракту з державним замовником, використання довгострокових контрактів та держфінансування, а також досвід і репутацію в оборонних закупівлях, що враховуються в Реєстрі учасників відбору та виконавців державних контрактів за Законом № 808-20.

2. Мінуси та правові ризики як співвиконавця.
   Виконавець державного контракту зобов’язаний забезпечити відповідність товарів, робіт і послуг вимогам державного замовника, несе відповідальність за якість, а також повинен сприяти контролю з боку державного замовника і подавати інформацію про виконання контракту (Закон № 808-20).
   Якщо ТОВ є співвиконавцем, основний виконавець переносить значну частину цих вимог і відповідальності в договір субпідряду, що створює для ТОВ ризики штрафів, відшкодування збитків, регресних вимог у разі претензій державного замовника до основного виконавця.

3. Ризики, пов’язані з оцінкою надійності та повторною участю в закупівлях.
   Закон передбачає ведення Реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів, де фіксуються, зокрема, фінансово-економічний стан суб’єктів, виконання або невиконання робіт, участь у науково-дослідних роботах, а також потенційні підстави для відмови в укладенні контрактів у майбутньому (стаття 37 Закону № 808-20).
   Неналежне виконання співвиконавцем зобов’язань може стати підставою для негативної оцінки його надійності, що у подальшому впливатиме на можливість укладати нові контракти або долучатися до оборонних закупівель.

4. Процесуальні та договірні ризики.
   Державний замовник здійснює контроль витрат виконавця державного контракту, може ініціювати зміну ціни, аналізує ризики щодо учасників і контролює якість товарів та послуг (статті 7, 8 і 37 Закону № 808-20).
   Для співвиконавця це означає:

   • жорсткі вимоги до обґрунтування собівартості, структури ціни, виробничих потужностей;
   • високий рівень документування витрат і технічної відповідності;
   • ризик залучення до спорів між державним замовником та основним виконавцем з вимогами регресу або солідарної відповідальності за завдані збитки за статтею 38 Закону № 808-20, якщо зобов’язання перед державним замовником не виконано належним чином.

Фінально ТОВ як співвиконавець отримує доступ до оборонного ринку та фінансування, але воно має бути готовим до посиленої договірної, фінансової та репутаційної відповідальності за результат виконання державного контракту.