Максимальний термін відпустки за свій рахунок для працівників

Частково так, працівники можуть бути у відпустці без збереження зарплати дуже довго, але тривалість залежить від підстави: за «воєнною» відпусткою за згодою сторін – у межах усього періоду дії воєнного стану, а за «звичайною» за сімейними обставинами – не більше 30 днів на рік.

Обґрунтування

1. «Звичайна» відпустка за сімейними обставинами – до 30 календарних днів на рік За сімейними обставинами та з інших причин відпустка без збереження зарплати надається за згодою сторін на строк, визначений угодою, але загальна тривалість такої відпустки протягом року не може перевищувати 30 календарних днів, що випливає зі змісту статті 84 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку зі статтею 26 Закону «Про відпустки». Ці 30 днів можна ділити на частини, але сумарно ліміт залишається 30 днів за календарний рік.

2. Необмежена відпустка через воєнний стан – за згодою сторін В умовах загрози збройної агресії роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження зарплати без обмеження 30-денним строком, а тривалість такої відпустки визначається угодою сторін, що прямо передбачено статтею 84 КЗпП та частиною другою статті 26 Закону «Про відпустки» з урахуванням воєнного стану. Практично це означає, що працівник може перебувати у такій відпустці весь період дії воєнного стану, якщо роботодавець погоджується.

3. «Воєнна» відпустка за спеціальними нормами Закону №2136 – без обмеження строку в межах воєнного стану За частиною третьою статті 12 Закону №2136-ІХ роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки (30 днів), на весь період дії воєнного стану. Ця відпустка надається лише за згодою сторін, тож працівник не може її вимагати, але якщо ви не заперечуєте, люди можуть бути у відпустці фактично весь час, поки діє воєнний стан.

4. Важливі умови для вашої ситуації Оскільки підприємство не має замовлень, але працівники згодні на відпустку за свій рахунок, доцільно застосовувати саме «воєнну» відпустку за частиною третьою статті 12 Закону №2136 та/або за частиною другою статті 26 Закону про відпустки, де строк визначається угодою сторін. При цьому відпустка оформлюється виключно за заявами працівників і наказами роботодавця, а примусове відправлення у відпустку без збереження зарплати суперечить вимогам КЗпП та Закону про відпустки.

Рекомендація: Для тривалого періоду зараз оформлюйте відпустки без збереження зарплати як «на період воєнного стану за згодою сторін» із посиланням на частину третю статті 12 Закону №2136 та статтю 26 Закону про відпустки, визначивши у заявах і наказах конкретний період до відповідної дати продовження воєнного стану.

У вашій ситуації максимальний фактичний строк відпустки за свій рахунок за згодою сторін дорівнює тривалості чинного воєнного стану, за умови добровільних заяв працівників і згоди роботодавця.